fbpx

Крупинки мудрості від Андрія Ворона на всі випадки життя

Кедь боїшся – не роби, а зробив – не бійся.

Як на душі – так і на тілі.

Краса – до вінця, а розум – до кінця.

Коби здоров’я – а гріхи будуть.

Чим ся сказиш (зіпсуєш), тим ся і поправиш.

Вечір покаже, який був день.

Гірки тому віки, кому треба ліки.

Ко мало не хоче – много не дістане.

Дірявий міх нико не наповнить.

У п’ятниці цураві ногавиці.

Много цвіта, а мало достигає.

Очам страшно, а руки вчинять.

Із-за дурної голови ноги не мають спокою.

Нехотя-нехотя з’їж і крихотя.

Де хліб і вода – не буде голода.

Цімбори (друзі) – злодії твого часу.

Кіть не маєш ворогів – щастя тя лишило.

Якщо чоловік знає міру, то все знає.

Жити надійся, вмирати ладися.

Хижа – не церква, люди – не ангели.

Над іншими посмієшся – над собою поплачеш.

Імив – тягни, зірвалось – не твоє було.

Кінь на чотирьох ногах, а шпортається.

Доки молотиш – доти чир колотиш.

Де все гостина – там голод дихає в спину.

Многі ворони і коня вбавлять.

Кого болить, най ся гоїть, а ко ся лічить – тот ся калічить.

Не той сильний, ко б’є, а той, ко удержить.

Ко ніж має, тот і солонину ріже.

Ніщо так не гріє, як лопата.

Душа не зношується, як топанки.

Розум силі не завада.

Ситий пес із горазду біситься.

Під кінець батуг лускає.

Маленька грудка, але сиру.

Щербатий погар (стакан) не б’ється.

Здоровому – кірочка, хворому – курочка.

Хоч горі, хоч долі – не є так, як домі.

Глибока вода не каламутиться.

Покора стіну пробиває.

Розумний пес на вітер не гавкає.

Чесному честь і під лавицею.

Добре далеко розходиться, а недобре – ще далі.

Робиш добро – не лайся. Робиш зло – зла варуйся.

Добре діло роби сміло.

За науку цілуй в руку.

Мовчання гнів гасить.

Не обходь живого, не глядай мертвого.

Чужого не бери, своє не попусти.

Зароблена копійка ліпша за крадений рубель.

Вечерю не зич – без боргу встанеш.

Ліпше своє латаноє, ніж чужоє хапаноє.

Кедь робиш махом – піде прахом.

Не лакомся, Грицю, на дурницю.

Правду в болоті не затопчеш.

Ко бреше – тому легше. А ко правду – бідує.

Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка словом.

Ко мовчить – тот двох навчить.

Не роби з писка вершу.

Від теплого слова і лід розмерзне.

Слово старше за гроші.

Тихо ходи, густо міси.

Не крути словом, як пес хвостом.

Не кажи, що знаєш, та знай, що говориш.

Дурний язик голові не цімбор.

Орел мух не ловить.

Що буде, то буде, а двох смертей не буде.

Пішого орла і ворона клюне.

На смілого пес гавкає, а бояжка – кусає.

Не все, що сіре – вовк.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, черево в голоді – не будеш хворіти, будеш довго жити.

Менше ходи в гості – здоровіші будуть кості.

Немає ліпшого цімбора, як добра жона.

Чоловік пахне вітром, а жона – димом.

Від свого роду не бери через воду.

Хто приходить рано, тому дано.

Звідки прийшло, туди й пішло.

Позирай під ноги: гроші не найдеш, зате ніс не розтовчеш.

Не все перескакуй, деколи і перелізь.

Срібло-злото тягне в болото.

Пожалієш гвоздик, загубиш підкову.

Біда вимучить, біда й виучить.

Не кивай нікого і не бійся нічого.

За матеріалами

You cannot copy content of this page