Кажуть, що від доброго чоловіка жінка не піде. А я наважилася і пішла. Але пішла швидше не від нього, а від його матері. І хоч у мене на руках мала дитина, повертатися до них я не збираюся. З мене досить усього цього.
З Вадимом я зустрічалася кілька місяців, а коли зрозуміла, що чекаю дитину, він зробив мені пропозицію. Відносини з Марією Миколаївною, майбутньою свекрухою, не склалися з самого початку. Вона вважала, що я нав’язала себе її синові, одружила бідного на собі.
Після весілля ми прийшли жити в її квартиру. Моя свекруха вдова і від чоловіка їй дісталися трикімнатні апартаменти в центрі міста. Не квартира, а мрія. Проте жити у ній я не хотіла, бо відразу бачила, що нам разом життя не буде. Але на той момент грошей не було і це був єдиний вихід з нашого становища. Мої родичі живуть в невеликому селищі, а там роботи немає.
Свекруха теж не була щаслива, що ми прийшли в її квартиру. Але вона не хотіла псувати відносини з сином, тому в його присутності Марія Миколаївна мовчала. Висловлювала своє невдоволення вона мені, коли чоловік був на роботі. Їй не подобалося абсолютно все. Я не так готую, погано прибираю, шумно ходжу по квартирі і голосно дивлюся телевізор. Мені було лячно подумати, що буде, коли я народжу.
Після народження сина жити зі свекрухою стало нестерпно. Дитина була неспокійною, створювала свекрусі зайвий клопіт. Потім вона почала потихеньку нав’язувати чоловікові свою думку. Мовляв, мало того, що я сама осіла в її квартирі, так ще й вирішила коріння пустити за допомогою дитини.
Вадиму це теж набридло і ми вирішили з’їхати на знімну квартиру. Перший час після переїзду все було добре. Я нарешті заспокоїлася, стала менш дратівливою. Чоловік ходив на роботу, син підростав, панувала повна ідилія. Коли синові виповнився рік, свекруха вирішила нагадати про себе. Вона прийшла до нас в гості і сказала, що мені пора йти на роботу, так як її синочку важко нести такий тягар. Вона все вирішила, з дитиною буде сидіти вона і моя мати.
Мені ця ідея не сподобалася. Дитина була ще надто маленькою, до того ж, часто хворіла. Але мене ніхто не слухав. Я помітила, що якщо у Марії Миколаївни з’являється ідея, вона зробить все, щоб було так як вона хоче. Тому через пів року я все ж вийшла на роботу. Спочатку свекруха допомагала з дитиною, потім сказала, що у неї проблеми зі здоров’ям, довелося віддати сина в садок.
Кожні вихідні свекруха приходила до нас в гості. Починалося все з того, що вона робила обхід квартири, а після виявляла де у мене не прибрано, брудно, що не складено. Перший час я терпіла, але з часом це стало нестерпно. Ми попросили її без попередження нас не відвідувати, а коли вона хотіла прийти, ми казали, що нам терміново кудись треба відлучитися. Тому свекруха почала діставати нас за допомогою телефонних дзвінків.
Вона почала викликати у чоловіка почуття ревнощів. Мовляв, дивись як яскраво одягається твоя дружина, напевно, у неї є інший. Почала вигадувати для мене неіснуючих залицяльників. Розповідала, що бачила, як мене з роботи проводжають і на авто додому привозять.
В кінцевому підсумку я не витримала. Мені набридло, що мій чоловік не захищає мене. Він мовчки спостерігає, як його мати намагається зруйнувати нашу сім’ю. Я подала на розлучення, забрала дитину і виїхала до своїх батьків. Нехай тепер живуть разом. Вона домоглася свого. Але чи зробить це їх щасливими?
Фото ілюстративне – segodnya.
