fbpx
Діаспора
Компанiї з працевлаштування за кордоном дурять українцiв на десятки тисяч гривень

Весна — гаряча пора для трудових мiгрантiв. Хтось готується їхати працювати на фабрицi, хтось — у полi, а хтось офiцiантом чи на буровiй вишцi. Через зарплату в євро чи доларах українцi готовi миритися майже з будь-якою роботою, яку компанiї-посередники з працевлаштування запропонують. Адже посередники обiцяють пiдготувати за вас усi потрiбнi документи для виїзду, домовитися з роботодавцем i допомогти iз житлом.

Та iдилiя часто зникає одразу пiсля внесення плати, пише газета Експрес.

На гачок до однiєї з таких компанiй потрапило подружжя з Кам’янця-Подiльського. “Мiсцеву фiрму ми з чоловiком знайшли за оголошенням у газетi, — розповiдає Тетяна Щеглова, заробiтчанка.

— Прийшли до офiсу, вислухали промову про те, що за кордоном i з їхнiми документами — не життя, а казка”.

Панi Тетяна з чоловiком Дмитром хотiли виїхати до Фiнляндiї. “Жодних проблем, — вiдповiли їм працiвники компанiї. — Пакет документiв коштуватиме лише 350 євро i буде готовий за мiсяць”.

Пара позичила 700 євро та перейшла в режим очiкування. “Минув мiсяць, а документiв не було — пригадує Дмитро Щеглов.

— Ми телефонували до них двiчi-тричi на тиждень упродовж трьох мiсяцiв! Усе знаходились якiсь вiдмовки: то хтось у вiдпустцi, то помер, то принтер зламався. Ми зрозумiли, що це марна справа, i прийшли забирати грошi. Й уявiть наше обурення, коли нам сказали: “Нiхто вам грошi не поверне. А до Фiнляндiї ми взагалi нiкого не вiдправляємо на роботу, у нас немає з нею зв’язкiв”.

Сiм’ї запропонували оформити документи до Чехiї. “Грошi нам не збирались повертати, а втрачати таку суму, ще й позичену, аж нiяк не хотiлось, — розповiдає панi Тетяна. — Довелось погоджуватись”.

Пiдготовка документiв до Чехiї тривала ще пiвроку. Нарештi паспорт, страховка, анкети — усе в порядку. Щоправда, вiза… польська. “Нам сказали, що це нормально. Жодних проблем не виникне, — каже панi Тетяна. — Мовляв, вони за такими документами людей по всiй Європi на роботу вiдправляють”.

Робота на подружжя чекала у Празi. В компанiї пообiцяли, що там їх зустрiне жiнка, яка поселить i допоможе зорiєнтуватися в мiстi. “Її послуги безплатнi, бо вона вже отримала грошi з тiєї суми, що ви заплатили, — запевнили. — Лише за житло потрiбно буде заплатити 120 доларiв”.

До мiста заробiтчани приїхали о восьмiй ранку. Як домовлялись, зателефонували жiнцi-гiду Маринi. “У мене немає на вас часу, — почули Тетяна з Дмитром у вiдповiдь. — Я на роботi, десь увечерi прийду”.

“Десь увечерi” настало о 17-й годинi. “Я спiшила з роботи, витратила чимало часу, — почала жiночка одразу. — За те, що я прийшла, з вас по 100 доларiв. Ще я вам квартиру пiдшукала. Але старання повиннi бути винагородженi, тому з вас ще 100 доларiв. I сама квартира коштуватиме 300”.

“Ми вiдповiли, що в нас нема такої суми, — розповiдає Тетяна. — А вона нам: “То для чого було приїжджати без грошей? Роботи все одно немає, жити ви на що збирались? Коли будете мати грошi — дзвонiть. Бiльше в мене часу на вас немає”. I Марина пiшла”.

“Так ми залишились у чужому мiстi без грошей, знайомих та роботи, — зiтхає Дмитро. — Що робити? Вирiшили їхати додому…”

У ще бiльшу халепу вскочив чоловiк Оксани Неборак. Тепер уже нечистою на руку виявилась компанiя з Кривого Рогу. “Звернулися за оголошенням до посередникiв, — розповiдає Оксана. — Заплатили 500 доларiв i щасливi: якщо дорого, то, мабуть, робота дуже добра. Врештi, чоловiк не виходив на зв’язок мiсяць! А коли здзвонились, виявилось, що вони живуть у пiдвалi, сплять на дошках. А коли вiн попросив матрац, сказали, що “i так поспиш”. Про те, як важко було працювати на заводi, нiчого й казати. Вiдтодi всiх застерiгаю, щоб не їхали на роботу через посередникiв. Це ж кiт у мiшку!”

“Є закордоннi компанiї з фiлiями в Українi. Вони допомагають українцям iз роботою безплатно, бо їм потрiбнi працiвники, — розповiдає Микола Шишкiн, активiст польської акцiї “Не плачу за працю”. — Та люди не вiрять, що щось може бути безплатним, i звертаються до посередникiв. Одного разу до нас прийшов чоловiк, щоб домовитися про роботу. Дiзнався, що ми не вимагаємо коштiв, i пiшов, мовляв, знову шахрайство. Потiм приходжу в офiс, а вiн сидить i пiдписує папери, а поруч ще якийсь чоловiк. Виявилось, що вiн заплатив “добродiєвi” сто євро, а той привiв його сюди.

Таких помiчникiв у нас на кожному кроцi, бо держава їх не переслiдує. Щоб у Польщi вiдкрити фiрму — посередника з пошуку роботи, потрiбно два тижнi! Їх розвелось тисячi, i ради на них немає. Є в Українi й зовсiм знахабнiлi шахраї. Вони представляються працiвниками якоїсь великої закордонної компанiї, оформляють документи на роботу, люди приїжджають до вiддiлення тiєї компанiї — i залишаються нi з чим. Бо там про них нi сном нi духом.

Людям можна порекомендувати просто бути обачними й читати бiльше iнформацiї в iнтернетi, її вдосталь. Бо коли українцi їдуть до тiєї ж Чехiї за польськими вiзами, вiдповiдати перед законом будуть вони”.

Читайте також: 7 КРАЇН З НАЙКРАЩИМИ ПЕРСПЕКТИВАМИ В МАЙБУТНЬОМУ – ДОСЛІДЖЕННЯ

Related Post

facebook