fbpx

Колишня невістка мені скаржилася, що мій син замалі аліменти на сина виплачує, їм не вистачає. Я стала сама висилати внуку гроші, але невістці все мало

З невісткою у мене відразу чомусь не складалися хороші стосунки, я навіть була проти, щоб син з нею одружувався. Наталя поводила себе так, наче у неї корона на голові, хоча, як на мене, господиня вона ніяка, зовнішність теж не дуже, освіта у неї тільки шкільна.

Також мені не сподобалося і те, що Наталя ще заміж не вийшла, а вже вважала, що мій син має її забезпечувати. Я тільки і чула – «А що ти мені подаруєш цього разу? А що ти мені купиш, вже вибрав щось? А дай грошей на кишенькові витрати!».

До мене ставлення як до зовсім чужої людини – зовсім ніякої поваги. Та відговорити сина від одруження я не могла, він казав, що має до Наталі справжні почуття.

Гаразд, зрозуміло, що моя думка не має значення, зіграли весілля. Я запропонувала молодим жити зі мною, але невістка не захотіла, тому молоде подружжя стало орендувати квартиру. Можливо, то й на краще.

Через рік народився у дітей народився син, мій онук. Ми з сином раділи, а для невістки це було не дуже велике щастя, бо вона хотіла пожити ще для себе трохи спочатку.

До трьох років дитини Наталка сиділа в декреті. Син мій добре заробляв, він працював на двох роботах, але невістці було все мало. Сама невістка згодом влаштувалася потім в магазин на касу працювати, потім з косметикою якоюсь носилася, продавала флакончики з різними парфумами. Ніде не затримувалася на довго, все їй робота не подобалася, все їй не те, все їй не так.

Власне, через останню роботу вони і розлучилися з моїм сином. Невістка весь час говорила, що вона у клієнтки, а з’ясувалося, що вона знайшла собі іншого.

Коли внукові було 4 роки, мій син зі своєю дружиною розлучилися. Найцікавіше, що цей її інший відразу залишив Наталю і вона залишилася зовсім сама.

Невістка пішла жити до своїх батьків, а син почав орендувати меншу квартиру, зараз зустрічається з іншою дівчиною. Але про сина він не забував, купував все що потрібно, грошей не шкодував для своєї дитини, і часто брав його до себе, щоб погуляти, погратися з ним.

Наталя спочатку не подавала на аліменти, адже він сам давав їй на руки гроші, які їй навіть на гуляння вистачало. Але потім з’явилася новина про те, що вона виходить заміж, бере сина і їде в інше місто. Тільки вона поїхала, тут же приходить до сина на роботу папірець про виплату аліментів. Син, звісно, платив все, як потрібно.

Почала Наталя і мені телефонувати, скаржитися, що мій син їй недоплачує, через що мій онук з таким татом стане погано харчуватися. Та й, за словами невістки, онуку вже й одягнути нема чого.

Я відразу телефоную своєму синові, він говорить: «Наталя теж мені часто телефонує, набридло вже! То так хвалиться, що її чоловік більше за мене заробляє, то суперечку починає, що дитині нічого купити, бо я мало грошей їй даю. Сина до телефону не кличе, налаштовує проти мене, а малюк вже її чоловіка татом називає. Не буду нічого я висилати більше, ніж аліменти! Хіба це нормально ставитися до мене так?»

А я переживаю, ночами спати не можу. Уявляю, як там та дитина. Можливо, дійсно там чогось йому не вистачає, чи все ж, Наталя вигадує.

Щоб себе заспокоїти, я почала сама надсилати колишній невістці для свого маленького онука посилки з одягом і різними смаколиками. На якийсь час Наталя притихла, але потім знову почала мені телефонувати і говорити, що не треба надсилати одяг, що я не вгадую її розмір, сезон та інше. Краще давати ту ж суму, але в грошах, а вона сама все купить.

Перерахувала після того я якось тисячу гривень, невістка знову телефонує: «Ви смієтеся, чи що? Це тільки на шапочку з шарфиком грошей може вистачити».

Я пообіцяла, що з наступної зарплати ще тисячу гривень перерахую їй. Я навіть не знаю, як тепер правильно зробити. Висилати ті гроші, чи ні? Колишній невістці все мало.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page