Я, свого часу, вийшла заміж за чоловіка, який вже один раз був одружений ще до того часу, як зі мною зустрівся. Потім Артем розлучився.
У першому шлюбі в мого чоловіка було двоє дітей: син та дочка. Ще як тільки ми стали з ним зустрічатися, Артем сказав, що причина розлучення його з колишньою дружиною була теща з тестем, тобто її батьки. Вони завжди лізли не в їх сімейні справи, колишня дружина їх в усьому слухалася, вона дуже поважала своїх тата й маму, а його так не влаштовувало, такий сімейний порядок зовсім не подобався Артему.
Коли синові Артема було 4 роки, а доньці лише на той час рік виповнився, сталося в їх сім’ї непроста ситуація: батько дружини вирішив, що зятю за «великими грошима» треба їхати на заробітки за кордон, він сам так вирішив, але чоловік не хотів – його власна робота влаштовувала.
Дружина відразу теж взялася за вмовляння – мовляв, послухай мого батька, їдь та заробляй для сім’ї гроші! Він поїхав, а коли повернувся, то дізнався за чутками, що теща з тестем намагалися знайти його дружині нового чоловіка за цей час, коли його не було вдома, якогось бізнесмена, хоча нічого не вийшло у них, але це ж не діло.
Тут відразу все змішалося – і те, що дружина мовчала про все, і негарний вчинок тестя з тещею, і багато всього іншого, що накопилося за всі ці роки. Артем розлучився з важким каменем на душі: дітей він любив, та й дружину, можна сказати, теж. Ось така історія була у мого чоловіка до нашого одруження.
Після розлучення друг мого Артема покликав його до нашого міста, мовляв – влаштую тебе на роботу хорошу, будеш зі мною на одній фірмі працювати, я всі документи тобі зроблю, справи підуть добре. Тільки той виявився несерйозною людиною, обіцянки свої не виконав. Став чоловік працювати на невеликій фірмі, де мій дядько був начальником, там ми з ним і познайомилися.
Стали зустрічатися, одружилися, у мене своя квартира, немає проблем з житлом у нас зараз зовсім.
Я розумію, що життя у всіх різне і у житті всяке буває, тому зовсім не мала нічого проти виплати аліментів, адже знала, на що йшла, сама розуміла, що в Артема двоє дітей.
Мені тоді вже було більше 30-ти років, ну якого принца ще чекати?
Артем досить часто спілкувався з дітьми по відеозв’язку, але завжди це робив так, щоб мене поруч не було, типу щоб мої почуття не зачіпати, бо розумів, що мені це не дуже приємно, як і будь-кому було б на моєму місці. Ну добре, нехай так, хоча мені було цікаво подивитися на малюків, рідних дітей мого чоловіка. Сам він до них не їздив, не хотів бачитися батьками колишньої дружини, він був дуже ображений на них, хоча з дружиною у нього були нормальні відносини завжди, навіть після розлучення.
Та згодом я народила сина, ми поринули в батьківські турботи, життя пішло своєю чергою, ми були щасливими. виховуючи нашу дитину. Вже не знаю, про що там домовився чоловік з колишньою сім’єю, але він мене дуже здивував новиною: його колишня дружина з дітьми приїжджає до нашого міста, просто так, у неї якраз буде невеличка відпустка, на цілий тиждень. У їх сина чи канікули, то чи дистанційне навчання зараз, загалом, не важливо, а доньці 5 років.
Чесно кажучи, мені стало відразу неприємно, щось зовсім не хотілося, щоб вони зустрічалися. Гаразд, я ще розумію, що діти, а ця жінка тут навіщо потрібна? Але чоловік відразу став стояти на своєму, навіть слухати мене не хотів зовсім, мовляв, він уже все вирішив сам, все ретельно зважив: орендував на 7 днів їм квартиру в хорошому районі нашого міста, їм цікаво буде погуляти, місто подивитися.
Ну добре, я вже погодилася з чоловіком, адже вибору у мене особливого не було, нехай буде, як він сказав, хоча прикро стало – він платить аліменти, а ще й за наш рахунок буде оплачувати оренду квартири. Нехай би тесть з тещою дали своїм онукам гроші на такий відпочинок. Я все розумію, звичайно, але у мене є й своя дитина.
Але і це не найголовніше. Заради цієї події чоловік теж взяв тижневу відпустку і ще й вихідні! Це для мене було справжнім великим здивуванням, заради нашого сина не брав, коли мені було складно і я занедужала, а тут запросто пішов і відпросився з роботи, тепер йому не скоро дадуть відпустку на роботі, коли це буде потрібно нам.
І ось як проходять тепер його дні: вранці Артем дуже рано встає, навіть не чекає, коли я йому сніданок приготую, біжить у ванну, красиво одягається і тут же миттєво біжить до своєї колишньої сім’ї. Каже: «А коли я ще зможу дітей своїх ось так побачити і відпочити з ними?». Цілий день йому майже не додзвонитися, або відповідає на мій дзвінок дуже коротко. Знову ж: за весь час, що він був у відпустці він водить всіх в кафе поїсти, на різні розваги за наші сімейні гроші. Кому б таке сподобалося б?
Він мене особливо нікуди не водив, коли за мною доглядав. Мені дуже прикро і неприємно, вже майже тиждень туди носиться, про нашого сина забувся зовсім. Приїжджає вже коли на вулиці зовсім темно! Хіба це нормально? Ми ж його сім’я.
Моя подруга на днях мені телефонує, каже: «Ти що, взагалі не розумієш, що відбувається зараз? Колишня дружина Артема майже веде твого чоловіка у тебе ж з-під носа, а ти просто сидиш і чекаєш з моря погоди? Вона явно не дарма сюди приїхала, тому що бізнесмена собі не знайшла, так ось вирішила повернути те, що було!».
Мені якось не хочеться в це вірити. Але я починаю розуміти, що подруга має рацію і я просто можу залишитися з дитиною сама. Я не знаю, як пояснити Артемові, що це не по-людськи.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
