fbpx
Життєві історії
Колись я сестрі пообіцяла, що нікому і ніколи не видам її таємниці. А в понеділок я поверталася з роботи додому і через вікно автобуса побачила дуже знайомий мені силует. Я майже впевнена, що це Анатолій, але чому аж через стільки років він повернувся в село

Відколи моя рідна сестра пішла у засвіти, я стала приглядати за своїм племінником. Він вже дорослий, в минулому році університет закінчив, на роботу влаштувався.

Максим дуже хорошим хлопцем виріс, сестра йому квартиру в місті залишила, а я часто приїжджаю туди – їсти зварю, приберу, поскладаю все. Я ж з родичів у нього одна залишилася. Чоловіка моєї сестри не стало ще 15 років тому, а сестри два роки як немає. Тепер я племіннику і за тата, і за маму.

А в понеділок я поверталася з роботи додому і через вікно автобуса побачила дуже знайомий мені силует. Я майже впевнена, що це Анатолій, але чому аж через стільки років він повернувся в село?

На своїй зупинці я вийшла і таки переконалася, що мені не примерещилося. Я йшла додому з купою незрозумілих думок в голові – що ж тепер робити? Але заспокоювала себе, може він не надовго, і скоро повернеться в своє життя, так нічого і не дізнавшись. Головне, щоб він випадково не побачив у неї Максима, тоді сам напевне про все здогадається…

Я сестрі пообіцяла, що нікому і ніколи не видам її таємниці. Анатолій був нашим сусідом в селі, жив через кілька хат. З моєю сестрою вони довго зустрічалися, а потім якась кішка перебігла дорогу, Анатолій з села поїхав, а сестра вийшла заміж. Невдовзі народився і Максимко… Як дві краплі води схожий на Анатолія. Сестра тоді розповіла мені правду, але сказала, що це назавжди має залишитися між нами.

Через кілька днів я знову випадково зустріла Анатолія в магазині. Він вийшов і захотів зі мною поговорити. Розповів, що дружини його не стало, а дітей у них не було. От він і продав свою квартиру в місті, і вирішив перебратися в село, ближче до природи. А ще, просив показати мoгилку моєї сестри, зізнався, що навіть через роки так і не зміг її забути.

Тепер я не знаю, як мені бути. Я розумію, що рано чи пізно Анатолій побачить Максима і сам все зрозуміє. Що робити мені? Мовчати, як обіцяла сестрі, чи сказати правду – щоб на цій землі у Максима був батько, а в Анатолія син? Що в цьому випадку буде більшим гріхом – мовчати, чи сказати правду.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page