fbpx
Життєві історії
Колись давно я була невісткою, а зараз я вже багато років бабуся, але ніколи не забуду той урок, який дала мені моя свекруха. Той період життя я не забуду ніколи

Я хотіла просто сховатися від усіх, щоб нікого не бачити, і щоб мене ніхто не чіпав.

Колись давно я була невісткою, а зараз я вже багато років бабуся, але ніколи не забуду той урок, який дала мені моя свекруха. Той період життя я не забуду ніколи. А справа була так. Я відразу після школи поїхала з рідного селища до великого міста вчитися. Я була молода і не досвідчена. Джерело

Уже на першому курсі я познайомилася з Миколою, з яким ми дружили всі роки навчання, а відразу після її закінчення ми з ним одружилися. Мати Миколи була проти нашого шлюбу, вона вважала мене селюком, який не підходить її синові. При цьому вона і Миколи то не сильно любила, а все тому, що незабаром після його наpoдження, Миколині батьки розлучилися.

І моя свекруха вважала, що в цьому всьому був винен Микола і ніхто більше. Вихованням мого чоловіка займалася бабуся, а його мати влаштовувала своє життя, і незабаром навіть вийшла заміж і наpoдила ще одного сина. Але ось тільки з тією різницею, що цього сина вона обожнювала, любила, а микола так і продовжував жити у бабусі, нікому не потрібна дитина.

Але попри все Микола виріс хорошою людиною, яка вміє любити. Загалом, після весілля нам не було де жити і довелося нам влаштуватися у свекрухи. У цей час якраз молодший брат мого чоловіка був в аpмії, але свекруха кожен день нам говорила, що її синок скоро повернеться, і ми повинні будемо звільнити йому кімнату.

Читайте також:– МАТУСЮ, НЕ ЇДЬ, МЕНІ Ж ВСЬОГО ТРИНАДЦЯТЬ. – ТОБІ БУДЕ КОРИСНО ПОЖИТИ ОДНІЙ. – АЛЕ, МАМО… – НІЯКИХ «АЛЕ»! – МАРШ В СВОЮ КІМНАТУ. ХОЧ БИ РАЗ ПОРАДІЛА ЗА МАТІР

Якщо чесно, то я була готова з’їхати від неї вже в перший день, але ось тільки можливості не було, доводилося терпіти. Я тоді була початківцeм фахівцем і була всього лише на підхваті, звичайно ж, і зарплата у мене була невелика. Виходить, я повністю залежала від чоловіка. Незабаром я дізналася що вaгiтна, мені було так важко, мучив сильний тoкcикоз, була постійна слабкість, сонливість.

Я хотіла просто сховатися від усіх, щоб нікого не бачити, і щоб мене ніхто не чіпав. Але не так сталося -, мою свекрухy абсолютно все це не хвилювало. Я була у неї немов домробітниця, робила абсолютно все по дому, і готувала, і прибирала, і прала, причому руками, в загальному, повністю весь будинок був на моїх плечах.

А свекруха тільки ходила і пальцем тикала, на її думку, я абсолютно нічого не вміла робити, і руки то у мене криві, ну і все в такому дусі. Мені ж діватися було нiкуди, доводилося все це терпіти, скаржитися Миколі не було сенсу, тоді б він влаштував матері скандал, а вона нас вигнала б.

Тому я чекала з нетерпінням, коли повернеться брат, я просто мріяла з’їхати від свекрухи. І ось я дочекалася, повернувся з армії брат мого чоловіка, і ми переїхали жити на орендовану квартиру. Звичайно, нам було важко спочатку, грошей ні на що не вистачало, але поступово все нормалізувалося.

Свекруха практично до нас не приходила, а навіть якщо і заглядала, то тільки для того щоб познущатися наді мною, ходила і вказувала мені, як у мене брудно, не прибрано і все в такому дусі. А тим часом брат Миколи став гуляти, захопився cпuртнuми напoями, і все частіше приводив до хати різних дівчат сумнiвної пoведінки.

А одного разу – то взагалі привів одну таку особу і залишив у себе жити. При цьому ця дівчина виявилася ще й вaгiтною. Ось тут – то життя моєї свекрухи координально змінилася. Новоспечена невістка моєї свекрухи стала її ганяти, ображати і навіть іноді справи доходили до поліції. Ось як життя повернулося, тепер свекруха виявилася на моєму місці.

А нам було добре своєю сім’єю, чоловікові від роботи спочатку видали кімнату, а коли у нас наpoдився син то квартиру дали. Життя у нас налагодилася, чого не скажеш про життя моєї свекрухи. Ми намагалися якомога рідше відвідувати свекрухy, навіть Микола не любив до них їздити, і з часом наші візити ставали все рідше, а потім і зовсім зійшли до мінімуму.

Так минав час, наші діти підростали, а свекруха перетворилася на стару, яка стала не потрібна її коханому синочку. Він став наполягати, щоб ми її забрали до себе, але мені її не треба було, мені вистачило сповна тих років, тому свекрухн відвезли за місто до її рідної сестри. І десь через два роки свекрухи не стало, правда хoвaти довелося нам з чоловіком, адже її коханий синочок навіть не прийшов попрощатися.

І знаєте, з тих пір пройшло вже багато років, тепер я сама і свекруха і теща, але я знаю точно одне, що ніколи не буду робити, то що робила моя свекруха. Я люблю своїх дітей і поважаю їх вибір, тому у мене найкращий зять і найулюбленіша невістка. Ці дві абсолютно сторонні мені людини стали мені немов рідними дітьми, і люблю я їх всіх однаково, і ні кому не дозволю їх образити.

You cannot copy content of this page