З села Зоя поїхала тоді, коли дізналася, що у її чоловіка є інша жінка. Щоб уникнути пересудів, адже їх з Ярославом всі вважали ідеальною сім’єю, вона за кордон подалася, начебто, на заробітки.
А тепер потрібно додому повертатися, бо донька сказала, що заміж виходить, тут вже не викрутишся ніяк.
От тільки як людям в очі дивитися, коли дитина Ярослава вже в перший клас пішла…
До цієї розмови Зоя з чоловіком не поверталася взагалі. Коли сусідка їй очі відкрила, що чоловік зраджує, вона не повірила. Але пішла до нього на роботу і сама у всьому переконалася. Правду кажуть, що останньою про зраду чоловіка дізнається його дружина, бо ніхто не хоче втручатися – поза очі говорять, а в очі ніхто не насмілюється правду сказати.
А тітка Марія, сусідка, наважилася. Прийшла якось до Зої і каже:
– Ти що, не бачиш, що твій Ярослав творить? Ця його Маринка вже скоро дитя народить. А ти на що чекаєш – поки вона у тебе чоловіка з-під носа забере?
Маринка працювала з Ярославом разом на роботі, Зоя знала про неї, але не вважала її своєю суперницею, бо вона років на 10 точно молодша за Ярослава.
Та хіба вік перешкода справжньому коханню?
Ярослав закохався як хлопчисько, забув і про дружину, і про свою вже майже дорослу донечку. Радів, коли Марина йому сповістила, що сина йому народить.
Але от як сказати про це дружині, він не знав. Думав, що от-от і наважиться, а ніяк не міг. Тут йому сусідка Марія і допомогла, коли все розповіла Зої.
Земля пішла у Зої з-під ніг, коли вона побачила Марину з животом, і переконалася, що все, про що розповіла Марія – правда!
Опанувавши себе, Зоя прийняла рішення їхати за кордон, подалі від людей, бо дуже соромно було… Наче це вона щось зробила, а не її чоловік вчудив – в 45 років батьком вирішив стати.
Коли Зоя сказала чоловікові, що в Іспанію їде на заробітки, той був такий щасливий, що навіть не приховував своєї радості. Справа вирішилася сама собою – дружина їде, не буде її кілька років, а там справа з Мариною і сином якось сама собою вирішиться.
Так і сталося. Зоя поїхала в Іспанію, Марина сина народила, і Ярослав практично переселився до неї, а додому заходив так – час від часу.
Зоя весь цей час робила вигляд, що нічого не знає. Чоловікові телефонувала зрідка, лише у важливих справах. З донькою зв’язок постійно підтримувала, але незручної для них теми намагалася не зачіпати.
Вже й назбирала Зоя доньці на квартиру, і якраз, дуже вчасно, бо вирішила донька заміж виходити, і якраз окреме житло – дуже потрібно.
Збиралася Зоя додому неохоче. Як їй зустрітися з Ярославом, що казати? Адже офіційно вони ще досі чоловік і дружина, бо він так і не наважився ні на розлучення подати, ні у всьому їй зізнатися.
Пішла Зоя в магазин, накупила італійських цукерок та іграшок – не прийде ж вона до дитини з пустими руками. Рано чи пізно їм таки доведеться зустрітися. А дитина ні в чому не винна…
От тільки як переступити через себе? І що робити далі?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.