Просто сьогодні я дізналася таку новину, після якої я прийняла серйозне рішення розлучитися зі своїм чоловіком Дмитром, якого я дуже кохала і кохаю досі, остаточно і безповоротно, не озираючись назад.
Дмитро з’явився в моєму житті близько трьох років тому, коли я мала щастя познайомитися з ним на корпоративі, він теж був туди запрошений.
Настрій у всіх був чудовим, святкування підходило до завершального етапу.
Отже усі урочисті промови залишилися в минулому, тому тепер ми просто відпочивали і веселилися, як то кажуть, кожен сам по собі.
Натанцювавшись вдосталь, я трохи втомилася, тому присівши за свій столик, стала уважно спостерігати за всім, що відбувається. Я помітила, навіть, скоріше, відчула на собі пильний погляд.
Обернувшись в ту сторону, я помітила там Дмитра – блакитноокого милого хлопця, приблизно, мого віку.
Тут і відбулося наше знайомство, яке не принесло мені нічого хорошого, на жаль, я лише зараз це зрозуміла.
Дмитро підійшов до мене, поцікавився, хто я і що тут роблю, потім запропонував провести до будинку.
Проводи затягнулися, майже, на три роки – він залишився у мене в моїй красиво обставленій за останньою модою квартирі.
Спочатку здавалося, що я потрапила в казку, адже мій Дмитро виявився цілком успішним, сильним, сміливим, надійним і спритним.
У нього був невеликий бізнес за кордоном.
Окрилена коханням, я перестала помічати очевидні речі, наприклад такі, що сам Дмитро досить рідко виходить з дому, користується мобільним телефоном тільки тоді, коли мене немає поруч, а якщо виходить в магазин, то завжди просить у мене гроші, так як його знаходяться на рахунках в банках, та на різних картках.
Я в той час вже не з чуток знала, що таке бізнес, тому телефонні розмови мене не бентежили і не дивували, а походи по магазинах, в яких я завжди розплачувалася сама, вважала чимось буденним, адже людина я теж, м’яко кажучи, не бідна.
Правда відкрилася якось випадково, зовсім несподівано для мене.
Мене відправили у відрядження на пару днів, адже я часто їжджу кудись по роботі.
Відрядження я любила, тому погодилася, не замислюючись.
А коли повернулася, виявила, що один з моїх депозитних рахунків виявився повністю обнулений.
Ось тут в моїй голові відразу сформувалася картинка: Дмитро багато говорив на тему фінансів, задаючи різні питання, в яких досвідчені тільки грамотні фінансисти.
Втім, його розумові здібності мене вражали.
Я звернулася за допомогою до свого доброго знайомого.
Буквально через пару годин він зателефонував мені і попросив зустрітися.
Виявилося, що в Дмитра я така не одна. Не лише мене одну спіткала така доля.
Я повернулася додому і, не знайшовши його там, швидко склала речі, які купувала для свого коханого на свої гроші.
Я не знала, що мені робити, адже я досі його щиро кохаю, я дуже до нього звикла.
Можливо спробувати з ним поговорити і він скаже мені правду і я його пробачу. А якщо він взагалі не повернеться, що тоді, як жити без коханої людини.
Люди не розуміють мене, але у мене дійсно щирі почуття до нього.
Я дуже хочу, щоб він змінився і повернувся до мене. Але чи вірне це рішення?
Фото ілюстративне.