Коли я їхала на заробітки, я дітям усе пояснила. Кажу – мені 54 роки, я хочу ще трохи пожити, і нове житло хочу, і подорожувати хочу, адже у мене ніколи цього не було. Та діти на мене дуже образилися, бо вважають, що якщо я заробітчанка, то я просто зобов’язана їм допомагати

Мої діти вважають мене поганою мамою, і причиною стало те, що я відмовилася давати їм гроші, які я сама заробила для себе.

Спочатку, коли я їхала на заробітки, я їм усе пояснила. Кажу – мені 54 роки, я хочу ще трохи пожити, і нове житло хочу, і подорожувати хочу, адже у мене ніколи цього не було.

Я відколи вийшла заміж, то лише те і робила, що дбала про чоловіка і своїх дітей. Про себе я завжди в останню чергу думала. Якщо і були які гроші, то витрачала я їх точно не на себе, бувало, що я в одних чоботах ходила по кілька років.

Все змінилося тоді, коли мій чоловік після 23-х років шлюбу вирішив піти до іншої.

Діти наші на той час вже були дорослими, вони не підтримали вчинок батька, але і не засудили.

От тоді я і вирішила, що відтепер для себе жити буду. Я поїхала в Італію, і щоб життя побачити, і щоб щось заробити.

І син, і донька, спочатку, начебто, були не проти, їх все влаштовувало.

Але згодом у дітей моїх з’явилися власні сім’ї, зросли витрати, і вони вирішили, що настав час їм допомагати.

– Мамо, як ти так можеш? – питає мене донька. – От твоя сестра, тітка Марина, своїй доньці квартиру купила, і ремонт там зробила, а ти навіть не хочеш якихось 300-400 євро мені в місяць висилати. Я ж в декреті, мені грошей не вистачає!

І син теж підхопив її пісеньку, і став докоряти мені, що я йому нічим не допомагаю.

– Мамо, мені машина потрібна, он всі хлопці, у кого мама на заробітках, давно мають авто. А тобі що, шкода?

Чесно кажучи, мене вже ці розмови трохи дістали. Про що діти мої говорять?

Так, я знаю, що багато заробітчанок тут сидять заради дітей своїх, всі зароблені гроші їм висилають, собі нічого не залишають. Але ж я відразу попередила, що я так робити не буду.

Діти поставили мені умову – або я їм зараз, поки маю можливість, допомагаю, або в старості щоб я не розраховувала на їхню підтримку.

Що мені тепер робити? Як бути? Хотілося б почути думку тих, хто вже перейшов через таке.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page