Як би це дивно не звучало, але вперше я вийшла заміж за наполяганням саме моєї мами. Так вийшло, що я вже чекала дитину, скоро мала стати мамою, і вони з татом вмовили мого майбутнього чоловіка одружитися зі мною, адже хвилювалися, що скаже про це родина і люди.
Прожили ми разом з ним в шлюбі всього два роки, і він в один день просто пішов. Мій чоловік ще спочатку не готовий був стати батьком, це було зрозуміло, але мої батьки не хотіли вірити в це до останнього.
До сина він не виявляв жодних батьківських почуттів, я не розумію, як так можна, лише трохи турботи приділяв своїй дитині. Мій чоловік просто сказав, що не може так жити, і, якщо ми розлучимося, поки ще молоді, то будемо щасливими обоє, адже знайдемо ще собі пару і створимо нові щасливі шлюби. Як «так» він не пояснив. Наскільки я знаю, він повернувся жити до своїх батька й матері.
Відверто кажучи, я не особливо засмутилася, тому що його і так ніколи не було поруч. Але колишній чоловік справно платив аліменти на нашу дитину і перший час я не виходила на роботу, а займалася вихованням сина.
Коли наш синочок Михайло пішов в садок, я влаштувалася продавцем-консультантом в невеличкий магазин косметики. Одного разу до мене зайшов чоловік, який попросив допомогти підібрати на подарунок парфуми жінці. Я стала з’ясовувати, якою вона людина, щоб визначити потрібний аромат, який би міг найкраще їй підійти. Коли справа була зроблена, він пішов, а я знову засмутилася, що мені ніхто не вибирає такий подарунок, а так хотілося б, щоб тобі теж приділяли увагу.
На наступний день цей чоловік повернувся знову та попросив знову про ту ж послугу. «Багатій місцевий», – подумала я тоді. Тільки на цей раз він захотів, щоб я вибрала парфуми на свій смак. Я презентувала йому найдорожчі парфуми, які були в нашому магазинчику. Я це зробила не з проста, щоб насолити просто, а він купив їх відразу та подарував їх мені і запросив на побачення.
Я поцікавилася, чи не образитися господиня вчорашнього подарунка, а він сказав, що ті парфуми був для співробітниці в честь дня народження.
Так ми стали зустрічатися з Юрком. Я відразу розповіла своєму обранцеві про свого маленького сина Михайлика.
Я, звісно, трохи хвилювалася, як хлопчик прийме нового чоловіка в моєму житті. Але морозиво та велика машина на радіо управлінні зробили Юрка улюбленцем мого сина Михайла.
На річницю нашого знайомства коханий зробив мені пропозицію вийти за нього заміж. Для мене це було справжньою несподіванкою, я вже й не думала, що матиму своє жіноче щастя і зможу влаштувати своє особисте життя.
Ми з Юрком розписалися і переїхали жити до нього. Мою ж квартиру здавали в оренду, що дуже полегшило нам життя, адже мали додаткову копійку.
Після одруження Юрко запропонував мені поїхати відпочити в Карпати, він відклав трохи грошей і хотів відпочити зі мною, в якості медового місяця. Тільки ось мого сина Михайла, на мій подив, він запропонував залишити моїй мамі. Але як я можу кинути дитину і поїхати відпочивати без нього? Хіба це справедливо з моєї сторони, я ж його мама.
Я вирішила поговорити про це з мамою, можливо, вона погодиться посидіти з онуком. Вона не схвалила мою ідею поїхати на відпочинок без мого сина.
Мама моя рішуче сказала, що ми тепер одна сім’я і маємо триматися разом, а хлопцям потрібно налагодити відносини, тому вони завжди мають бути разом. Якщо ми захочемо відпочити разом з чоловіком на вихідних, то вона з радістю забере Михайла до себе з ночівлею. А ось що стосується подорожі, то вона не хоче, щоб я їхала без свої дитини. І не тому, що не хоче побути з онуком, а тому що вважає це неправильним.
Ось і як тепер бути? Сказати Юркові, що моя мама відмовляється допомогти або що я сама не хочу їхати без дитини? Я не розумію, чому він не хоче брати мого сина на відпочинок? Або це нормальне бажання чоловіка відпочити тільки зі своєю дружиною?
Я зараз не знаю, як мені правильно вчинити, щоб не образити ні Юрка, ні маму. Чоловік образиться, він розраховував поїздку на двох. Як правильно вчинити в моїй ситуації, що склалася?
Фото ілюстративне.
