Ще до нашого весілля я знала, що відсутність свекрухи – це велике щастя. Мама мого нареченого була вже кілька років на заробітках в Італії. Поки ми зустрічалися з Стасом, я була знайома з його мамою тільки по його ж розповідями. Ну, мама, як мама. Сина любить, подарунки з-за кордону шле, до одруження ставиться позитивно.
Побачилася я зі своєю свекрухою тільки на весіллі. Знову ж, мама, як мама, поплакала, пораділа, побажала щастя молодим. І поїхала знову працювати. Жили ми з чоловіком в його квартирі, а якщо бути точніше, в квартирі його матері. Жили ми з чоловіком досить спокійно, практично не сварилися.
Але ось сталося те, чого я ніяк не очікувала. Мама мого обранця вирішила повернутися додому. Природно, що жити ми стали разом. І тоді почалося моє веселе життя зі свекрухою.
В результаті вийшло все, як і у всіх свекрух: «Невістка – погана господиня». Ми з чоловіком обоє працюємо. І, незважаючи на те, що я йду з дому о сьомій ранку, а повертаюся до сьомої вечора, у нас вдома завжди прибрано, завжди тішу чоловіка смачною вечерею.
А його мама, як повернулася, нікуди на роботу не влаштувалася. Сидить удома і тільки ходить в салони на манікюр та процедури з омолодження. Я нічого проти не маю, чесно заробила, тепер відпочиває. Так вона мало не кожен день докоряє мені, що я погана господиня. То несмачно приготувала, то не помила тарілку, то пил десь знайде.
Загалом, моє життя перетворилося не зрозуміло на що. Я постійно повинна виправдовуватися і пояснювати, що дуже складно встигати і на роботу ходити, і по дому все встигати. Вчора у мене вже увірвався терпець. Я прийшла з роботи раніше чоловіка, ну і свекрухи в цей час вдома не було. Настрій був прекрасним, і я вирішила зробити варениками з вишнями. Тісто замісила, наліпила, зварила. Старалася дуже, намагалася наліпити багато і смачно.
Однак чоловіка порадувати не змогла. Свекруха перша повернулася додому і почала мене повчати за те, що я з вишні кісточки не дістала. І тут мене вже понесло. Висловила я, що деякі вдома сидять і нічого не роблять, тільки критикують. І сказала, що раз я така погана господиня, то відтепер готувати я не буду зовсім, нехай сама годує свого синочка на свій смак. Вареники ж я просто викинула.
Ось тепер подивимося, яка свекруха хороша господиня. Сумніваюся, що вона буде готувати обіди з трьох страв. Чоловіка тільки шкода: вчора ж ліг спати голодний і сьогодні вранці пішов на роботу, не поснідавши.
Ну а як я повинна була зробити? Я вже просто не витримала. Не знаю, як їй пояснити, щоб вона не сунула ніс в нашу сім’ю? Але, у неї багато прав, бо живемо ми, поки-що, на її території.
Фото ілюстративне – pixabay.
