Вперше я вийшла заміж за наполяганням моєї мами. Так вийшло, що я вже чекала дитину, скоро мала стати мамою, і вони з татом вмовили мого майбутнього чоловіка одружитися зі мною. Прожили ми разом з ним в шлюбі всього два роки, і він в один день просто пішов. Мій чоловік спочатку не готовий був стати батьком.
До сина він не виявляв жодних почуттів, я не розумію, як так можна, лише трохи турботи приділяв своїй дитині. Мій чоловік просто сказав, що не може так жити, і, якщо ми розлучимося, поки ще молоді, то будемо щасливими, знайдемо ще собі пару і створимо нові щасливі шлюби. Як «так» він не пояснив. Наскільки я знаю, він повернувся жити до своїх батьків.
Чесно сказати, я не особливо засмутилася, тому що його і так ніколи не було поруч. Але колишній чоловік справно платив аліменти на дитину і перший час я не виходила на роботу, а займалася вихованням сина.
Коли наш синочок Остап пішов в садок, я влаштувалася продавцем-консультантом в невеличкий магазин косметики. Одного разу до мене зайшов чоловік, який попросив допомогти підібрати на подарунок парфуми жінці. Я стала з’ясовувати, якою вона людина, щоб визначити потрібний аромат. Коли справа була зроблена, він пішов, а я знову засмутилася, що мені ніхто не вибирає такий подарунок.
На наступний день цей чоловік повернувся знову і попросив знову про ту ж послуги. «Багатій місцевий», – подумала я. Тільки на цей раз він захотів, щоб я вибрала парфуми на свій смак. Я презентувала йому найдорожчі парфуми, які були в нашому магазинчику. Я це зробила не з проста, щоб насолити просто, а він подарував їх мені і запросив на побачення.
Я поцікавилася, чи не образитися господиня вчорашнього подарунка, а він сказав, що той парфум був для співробітниці в честь дня народження.
Так ми стали зустрічатися з Володимиром. Я відразу розповіла своєму обранцеві про свого маленького сина Остапа. Я, звісно, трохи хвилювалася, як хлопчик прийме нового чоловіка в моєму житті. Але морозиво і велика машина на радіо управлінні зробили Володимира улюбленцем мого сина Остапа.
На річницю нашого знайомства коханий зробив мені пропозицію вийти за нього заміж. Для мене це було справжньою несподіванкою, я вже й не думала, що матиму своє жіноче щастя.
Ми з Володимиром розписалися і переїхали жити до нього. Мою ж квартиру здавали в оренду. Після одруження Володимир запропонував мені злітати нам в романтичну подорож до Туреччини. Тільки ось мого сина Остапа він запропонував залишити моїй мамі. Але як я можу кинути дитини і полетіти відпочивати без нього? Хіба це справедливо з моєї сторони, я ж його мама.
Я вирішила поговорити про це з мамою. Вона не схвалила мою ідею полетіти на відпочинок без мого сина. Сказала, що ми тепер сім’я і повинні триматися разом, а хлопцям потрібно налагодити відносини, тому вони завжди мають бути разом. Якщо ми захочемо відпочити разом з чоловіком на вихідних, то вона з радістю забере Остапа до себе з ночівлею. А ось що стосується подорожі, то вона не хоче, щоб я їхала без свої дитини. І не тому, що не хоче побути з онуком, а тому що вважає це неправильним.
Ось і як тепер бути? Сказати Володимирові, що моя мама відмовляється допомогти або що я сама не хочу летіти без дитини? Я не розумію, чому він не хоче брати мого сина на море? Або це нормальне бажання чоловіка відпочити тільки зі своєю дружиною?
Я зараз не знаю, як мені правильно вчинити, щоб не образити ні Володимира, ні маму.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
