На сьогоднішній день у мене в житті склалася така досить особлива ситуація, ігнорувати яку і говорити, що це все не серйозно, я не можу.
Справа в тому, що я живу в цивільному шлюбі і недавно у нас з Дмитром народилася друга дитина. І саме факт того, що ми не перебуваємо в офіційному шлюбі, є для мене вирішальним, я зараз серйозно задумуюся про це.
У мене ж за спиною, якщо говорити щиро, нічого немає і все, я присвятила своє життя на домогосподарство та виховання дітей. І зараз мені сумно подумати про те, що зі мною буде якщо ми розлучимося з моїм чоловіком. Можливо, я рано хвилююся, але в житті буває все.
Я навіть не зможу забезпечити своїх дітей найнеобхіднішим, якщо таке станеться.
Розумію, що це повністю моя вина і звинувачувати когось в цьому марно в моїй ситуації, але як вийти з цієї ситуації сьогодні я не знаю. Здавалося б, варто просто попросити Дмитра розписатися, проте я знаю що мені відмовить. Дмитро завжди говорить одне і теж, що шлюб – це не якийсь там штамп в паспорті. Я не можу зараз присвятити своє життя повністю йому і дітям, адже мені тоді буде нічого робити, якщо він піде.
Моя мати повністю мене підтримує у цьому і каже, що так робити взагалі не варто було, потрібно було розписатися. Я частково її розумію, адже вона мати-одиначка і багато побачила в житті, поки виховувала мене. Однак чи виправдовує це її недовіру до мого чоловіка? Не знаю. Можливо і так, але ж не можна просити самій чоловіка зареєструвати шлюб, якщо він того сам не хоче. Це неправильно і з такого навряд чи вийде хороша сім’я.
Та й як потім пояснити дітям той факт, що їх батьки перебувають не в шлюбі, а просто живуть разом, у нашій родині усі офіційно оформили шлюб, тому мене ніхто розуміє та не підтримує в цьому питанні. Адже вони подумають, що ми фактично чужі один одному люди, які нічим один одному не зобов’язані. І фактично так воно і є.
Загалом, не знаю чим це все закінчиться, але мені хочеться вірити, що ми зможемо знайти спільну мову з чоловіком, можливо, він зрозуміє мене. Адже ми кохаємо одне одного, а значить повинні йти на компроміс, який дозволить нам зміцнити наші відносини. Тим більше все це робиться заради дітей, що навіть не знають про проблеми в сім’ї. І мені б не хотілося, щоб вони дізналися про них в майбутньому. Хочу бути дружиною від Бога!
Як вмовити чоловіка? Так же не має бути?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться