fbpx
Життєві історії
Коли я розлучилася з чоловіком, важко було одній і подруга забрала мене до себе в Португалію. Я спочатку думала, що відпочину в неї трішки, а потім знайшла роботу і залишилася там. Поки працювала, щомісяця відсилала доньці та зятеві 700 гривень, адже в них двоє дітей. Минули роки, у мене було трохи відкладених грошей, я втомилася і вирішила, що пора повертатися додому, адже зятя свого я ще ні разу в житті не бачила

Коли я розлучилася зі своїм чоловіком, у мене була якась пустка на душі. Нічого зовсім не хотілося. Цілими днями я сиділа у себе вдома і нічого не робила. Донька часто запрошувала мене кудись відпочити чи попити кави, але я нікуди не хотіла йти, весь час сиділа вдома.

Так і минуло декілька місяців, аж поки не приїхала до мене моя близька подруга, яка на той час вже декілька років жила в Португалії і не забрала мене до себе погостювати.

Спочатку я їхала до неї всього лише на місяць, щоб трохи відпочити. Але вже через декілька тижнів я, через щасливу випадковість, змогла знайти собі роботу. Так і залишилася в Португалії на багато років.

А в Україні у мене залишилася донька, яка за стільки років вийшла заміж та народила 2 діточок, моїх маленьких янголяток, хлопчика та дівчинку. Я була дуже щаслива як за себе, так і за свою доньку та її сім’ю. Але мене дуже бентежило те, що я не можу їх обійняти, бути з ними поруч, як усі інші батьки, та, як мінімум, побачити їх, пригорнути. Я заспокоювала себе тим, що кожного місяця висилала їм по 700 євро, щоб вистачало на життя, адже в них росте двоє дітей.

Так і пройшли всі ті роки, поки я жила і працювала за кордоном. І ось одного дня я вирішила приїхати до своїх дітей. Я нікого не попереджала, вирішила зробити сюрприз. Вони були дуже щасливі мене бачити. Я весь час була з вологими очима, що стільки років я не бачила свою доньку та вперше в житті побачила її чоловіка та діточок.

Я приїхала і сказала їм новину, що я залишаюся в Україні назавжди, тому буду поряд весь час та допомагати їм. Назбирала коштів, що тепер зможу зробити гарний ремонт у своїй квартирі і тепер заживу нормальним життям. Та й поки була в Португалії, я почала дуже гарно спілкуватися зі своїм давнім другом і в нас добре складаються стосунки, можливо, ще знайду своє щастя. Сподіваюся, що на старості років зможу пожити для себе вдома.

Але діти зовсім не зраділи такій новині. Виявляється, що вони жили лише моїм коштом, а самі нічого собі не заробляли. В той день ми з ним посперечалися та я пішла до себе додому. при цьому сказала, що я не буду годувати їх сім’ю все життя, адже і про себе маю думати ще. Не розмовляючи ми з дітьми цілий місяць. Мені стало самотньо і сумно, тому що я хочу проводити час разом зі своєю родиною.

Але за цей час, що ми не спілкувалися я почала зустрічатися зі своїм другом. А ще через тиждень мені зателефонувала донька та попросила посидіти з онуками, тому що вони з чоловіком ідуть на співбесіду та будуть влаштовуватися на роботу. Для мене була це дуже гарна новина, адже я зможу знову спілкуватися зі своєю родиною та жити для себе, а не тільки забезпечувати дітей.

Думаю, добре, що я відразу сказала дітям, що більше вони від мене грошей не побачать, інакше б вони і досі сиділи на місці і навіть не думали шукати роботу. Лише моє правильне рішення стимулювало їх до цього.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page