У своєму першому шлюбі я прожила 4 роки. Згадувати про нього зараз мені особливо нічого, той час, був зовсім не найкращим у моєму житті. Вдруге я вийшла заміж через декілька років після того, як розлучилася. Але і на той раз це було не довго. Той чоловік зовсім не розумів мене, хоча я старалася для своєї сім’ї, як могла. Цей шлюб тривав всього декілька місяців, для мене самої це було не зрозуміло.
Після цього, звісно, я не хотіла виходити заміж, я вже не мала надії на те, що можу знайти хорошу людину, з якою мене чекає щасливе сімейне життя.
На той момент мені було 27 років. На той час я мала непогану освіту, і вирішила повністю зосередити всю свою увагу на роботі та кар’єрі. Завдяки своїй наполегливості і зосередженню я швидко отримала хорошу посаду і, відповідно, дуже хорошу зарплату.
Лише тоді я могла гарно допомагати своїм мамі й татові і своє життя зробити кращим.
Через 7 років, коли я досить таки гарно стояла на ногах і багато чого досягла в житті, я зрозуміла, що потрібно щось змінювати у своєму житті, поки не стало надто пізно, адже роки минають надто швидко, я в особистому житті у мене не склалося й досі.
Я про заміжжя тоді навіть не думала, тому я своєї долі і не шукала. Але у мене останнім часом тоді вже була думка про народження дитини, просто для себе, щоб не залишитися самій.
Час минав непомітно для мене, але дуже швидко, і я зрозуміла, що хочу теж стати матусею, хочу такого жіночого щастя. Та розуміла, що маю не просту долю, тому вирішила не виходити більше заміж. І я таки стала мамою чудової дитини. Але зараз я вже немолода, мій найкращий час минув, на жаль.
У мене зараз великої родини немає, є лише рідні тато й мама, але вони зараз немолоді, давно у віці вже. Вони нічим не можуть мені допомогти, постійно відмовляють у всьому, навіть у найменших дрібницях, щоб я не попросила.
У батька й матері дуже мала пенсія, їм ледве самим на життя вистачає, я їх щиро розумію. І сидіти з маленькою дитиною теж вони не можуть, бо кажуть, що їм важко, немолоді вже, не справляться з немовлям, та й не намагаються щось допомогти, якось відмежувалися від мене.
Зараз, виходить, няню знайти я не можу, адже таку маленьку дитину не можу залишити на чужу людину, це буде неправильно. Але виходу з ситуації, яка склалася в мене, я не бачу.
Фото ілюстративне.
