Пам’ятаю, якось батькові подарували кoньяк «Наполеон». Тож, одного разу я його випив, а замість нього налив чай. А через два тижні привів наречену знайомитися.
Ну, мати накрила на стіл, а батько поставив дві пляшки: гoрiлкy і кoньяк. І говорить: «Пригощайтеся!
– Нам, – каже, – з сином по-чоловічому гoрiлoчки, а нашій гості – кoньячoк!
Передбачаючи щось погане, я вже думав, як буду виплутуватися з настільки незручного становища, але того, що сталося далі я взагалі не чекав!
Ну, вuпuли ми. А мати з батьком дивляться на наречену, а та перекинула чарку і – хоч би що!
Мати почервоніла і каже: «І часто ви так п’єте?»
Наречена відповідає: «Кожен день».
Батько крякнув і каже: «Задоволення дороге!» Наречена каже: «Ну, на це гроші завжди знайдуться!»
Я тоді голосно кажу: «Може, телевізор подивимося ?!»
А батько: «Тут цікавіше, ніж в телевізорі!» І наливає нареченій ще.
Вона бере двома пальчиками чарку і каже: «Взагалі-то я з таких маленьких ще не пила».
У матері зі столу нiж впав.
Я кажу: «Мужик прийде». Батько каже: «Вже прийшов!»
А наречена випила і каже: «Я так бoялaся до вас йти, думала не сподобаюсь».
Батько ввічливо каже: «Загалом-то сподобалися, от тільки п’єте чи не забагато?»
Наречена каже: «Чарка маленька, а якби ви відразу налили мені кухоль.»
Батько каже «Це ж моєї півзарплати!» Наречена каже: «А ви що, так мало отримуєте ?!»
А батько каже:« А ви?»
Наречена каже: «Досить, щоб ми з мамою щовечора пили!»
Мати, діставши нiж, тепер впустила вилку.
Я кажу: «Жінка прийде!» Батько каже:«Не дай, боже!»
А наречена каже: «У нас сімейна традиція: збираємося разом і п’ємо! Тільки ми любимо, щоб він був гарячий!»
Уматері тарілка впала. Я кажу: «На щастя!» Батько каже: «Воно вже тут!»
Мати каже: «І велика у вас сім’я?»
Наречена: «Ще бабуся і сестра, а батько від нас пішов – він пив багато!»
Мій батько говорить: «А ви, значить, не багато ?!»
Наречена каже: «Ну, чашки дві випиваю».
Він каже: «Це ж півпляшки!»
Наречена каже: «Ну і що, головне, ввечері нічого не їсти!»
Мати каже: «Так ви і без закуски ще ?!»
Наречена каже: «Ну чому, у нас варення».
Батько каже: «Його добре з лимоном». Наречена каже: «З лимоном у нас бабуся п’є. Вісімдесят років, а поки не вип’є, спати не лягає!»
Читайте також: “МАМО, Я – КОРОЛЬ?”
Тут батько встав і каже:« Приємно було познайомитися ». Наречена каже: «І мені теж. Дякую за чай!»
«Який чай?! »- Вигукнув батько.
І тут тільки все зрозумів.
Подивився на мене вовком, а я кажу: «А що він стоїть і стоїть півроку, я і випив, щоб він не прокис!»
Але думаю, що вимовив я це непереконливо, тому що по потилиці я все-таки отримав!