Зараз Марія вже дуже шкодує саме про те, що тоді плакала та ще й вмовляла свого чоловіка повернутися додому, залишитися з нею.
Марії тоді просто здавалося, що все буде добре точно так, як було раніше, до того, як виникло це непорозуміння в їх сім’ї.
Але, як виявилося таки, життя “після”, зовсім не таке вже, як життя “до”.
Марія та Михайло в шлюбі були вже чимало років. У них є син, 25 років йому, він нещодавно одружився й живе окремо від своїх батьків, в столиці, своє життя влаштував, можна сказати чудово.
Коли Марія і Михайло залишилися жити одні, чоловік став поводити себе зовсім незрозуміло, якось дуже дивно, все було не так, як раніше.
– Я останнім стала помічати, що мій Михайло все більше та більше часу проводить в своєму ноутбуці, наче мене й немає поряд з ним. Дивно, адже раніше він взагалі його відкривав просто зрідка, фільми і футбол чоловік дивився завжди лише по телевізору, іншого я й не пам’ятала. А це щовечора сидить собі просто, щось там друкує, та ще й посмішка загадкова на обличчі його, очі радісні такі, веселий дуже, щось говорить собі під ніс. Аж обличчя світиться від цікавості. І, як тільки приходить вечір, все чоловік залишає й швиденько біжить до того свого ноутбука, потім його не дозвешся й не догукаєшся.
Марія відразу здогадалася, щось їй підказало, що Михайло переписується там з кимось, але чомусь говорити про це зовсім не хоче, на всі запитання відповіді дає нечіткі.
Сама Марія від комп’ютерної техніки дуже далека, але в телефоні соцмережами користується іноді. У ноутбуці виявилося не складніше.
Одного разу, цікавість дружини таки узяла верх, і вона відкрила ноутбук свого чоловіка, коли його не було вдома, він десь у справах якраз поїхав, а їй цікаво дуже було.
Краще б Марія цього зовсім не робила. У соцмережах вона побачила листування свого чоловіка з якоюсь Ольгою. Природно, воно було дуже особистим і несподіваним для жінки.
Важко було читати той текст Марії, думки перемішалися в голові в суцільний туман, дружина навіть не зрозуміла спілкуються вони тільки віртуально або зустрічаються в реальному житті.
Але найсумніше в тому, що вона була практично ровесницею їхньому з Михайлом синові! Дуже прикро було у Марії на душі!
Зачинивши вже той ноутбук з тією писаниною, вона попила чаю й стала чекати свого чоловіка, коли той повернеться додому, а той вже мав скоро прийти!
Коли ввечері повернувся Михайло додому і, як тільки переступив поріг квартири, Марія відразу вручила йому валізу з його речами, яку зібрала для нього, поки чекала його приходу, і сказала, що все знає про ту жінку, Ольгу якусь.
А потім, не слухаючи пояснень свого чоловіка, просто вивела його за двері і все.
Це її квартира, і вона вважала, що має на це повне право, після того, що чоловік її так підло зрадив!
Жінки люблять вирішувати все у одну хвилину, ось і Марія тоді думала, що погарячкувала, приймати рішення, не проаналізувавши ситуацію, діяти на підставі тільки своїх важких емоцій.
Але потім, починаючи аналізувати усе, розуміють, що вчинили, можливо, не правильно, лише тоді трішки розвидняється їм.
Толі й Марія вже стала міркувати, що могла й помилитися і ще можна все виправити, поки не пізно їй.
І згодом таки жінка стала думати, що може й немає нічого у них.
Дуже неприємно, звісно, навіть тільки від того, що людина, з якою вона прожила багато років життя, довіряла як самій собі, і раптом дівчині якійсь такі речі пише.
Але розум її все ж взяв гору над почуттями, і Марія вже сама пішла до чоловіка, зробила першою крок на зустріч.
Жінка здогадувалася, що він у своїй квартирі, хоч там й ремонт після квартирантів, але більше йому йти нікуди.
Прийшла Марія до свого чоловіка, сказала Михайлові, що погарячкувала та готова вислухати, а він ще й образився, бачте!
– Я подумаю, Маріє, – сказав, – повертатися чи ні до тебе тепер! Варто зважити все, бо твоя поведінка не зрозуміла і не виправдана.
Повернувся Михайло додому лише через два дні. Сказав, що вже не збирається нічого пояснювати, що це дружина сама винна в усьому, що це він ще образився на неї.
В принципі, в поведінці чоловіка ніяких інших ознак спілкування з іншими не було: додому він вчасно тепер приходить завжди, по телефону розмовляє вже зрідка, гроші, більше, ніж на обіди, не витрачає.
Ось тільки цей ноутбук. Але після повернення, він його взагалі не вмикає, зовсім часу не проводить біля нього, як колись.
Так і живуть відтоді, прірва якась утворилася між чоловіком і дружиною, якийсь холод й неспокій один.
Що тепер робити Марія й сама вже не знає. Живуть ось так, наче чужі люди зовсім. Марія не знає, чи правильно вчинила, повернувши чоловіка в сім’ю? Але в душі шкодує про це, просто було б перед ріднею соромно, а так поки ніхто нічого не знає.
Жінка навіть не знає в кого питати поради, що їй зараз робити і чи правильно вона вчинила, що покликала чоловіка назад? Чи варто пробачати зраду, тим паче, коли чоловік ще в усьому зробив винну її?
Фото ілюстративне.
