fbpx
Життєві історії
Коли я дізналася правду, я сама поїхала в село, і стала просити колишнього чоловіка, щоб він повернувся до мене. Ми з ним були разом 25 років, 2-х діток виростили, а те, що він оступився – я йому пробачила

Остап пішов від мене 8 років тому. В той день він плакав, просив дітей і мене пробачити його, залишив нам все майно, а сам пішов до неї.

Після 25-ти років щасливого шлюбу Остап скочив в гречку і його нова молода пасія оголосила, що дитину чекає.

Він прийняв рішення йти до неї, бо ж дитина не може рости без батька, а наші син і донька вже зовсім дорослі.

Та ніякої дитини насправді не було, вона сказала неправду, бо хотіла, щоб Остап одружився з нею, надто Тетяну вже вабили його гроші.

У мого чоловіка гроші і справді були, він їздив все життя на заробітки, нам будинок збудував, а сину й доньці по квартирі купив.

Тетяна сподівалася, що вийшовши заміж за нього, вона стане багатою.

Та мій чоловік все залишив нам, і пішов до неї з пустими руками.

Поки ще їздив на заробітки і давав їй гроші, все було добре, але коли перестав, Тетяна відразу його вигнала.

Як я уже сказала, ніякої дитини у них не було, то ж коли закінчилися гроші, їх уже нічого разом не тримало.

Додому Остап не повернувся, бо йому було соромно. Він поїхав в село до своєї мами, вже рік там живе.

Коли я про це дізналася, я відразу вирішила діяти. Сіла в рейсовий автобус і поїхала в село до колишньої свекрухи.

– Що, прийшла зловтішатися? – запитав мене сумним голосом Остап.

– Та ні. Я по тебе прийшла. Господар має жити у своєму домі, – кажу. – Так що, збирайся, додому поїдемо!

Остап заплакав, я теж. І в свекрухи сльози навернулися:

– Мудра ти, дитино, – сказала мені свекруха.

Чоловіка я забрала додому і жодного разу не згадала йому про його вчинок. Він мав час, живучи в селі з мамою, все добре обдумати.

А я собі так вважаю – життя складне, і помилитися може кожен.

Ми з Остапом чудове життя прожили. Я йому вдячна за дітей, і за дім.

У нас до молодості не йде, а старість таки краще разом зустрічати.

Діти теж дуже зраділи, коли побачили батька вдома. Прийшли до нас разом з внуками, я великий стіл біля хати накрила.

Дивлюся на свою велику родину, і розумію, що нічого важливішого в світі немає. Думаю, що я прийняла правильне рішення, коли пробачила свого чоловіка.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page