fbpx
Життєві історії
Коли все почалося, син ще в перший день забрав мене до себе в Австрію. Просить, щоб я у нього залишилася ще трохи, а чоловік наполягає на тому, щоб я поверталася додому

Я вийшла заміж в 45 років, зараз мені 47. Так склалося у мене життя. У 18 років я народила сина Артема. Ми з його батьком мали одружуватися, але перед самим весіллям він відмовився і від мене, і від сина, який от-от мав народитися.

То ж сина я виховувала одна. В ньому бачила сенс свого життя, працювала на двох роботах, аби лише у Артема було все необхідне. Після закінчення школи він поступив на навчання за кордон. Там з товаришем вони започаткували свій невеличкий бізнес, який поступово приносив їм непогані заробітки.

Два роки тому я зустріла гідного чоловіка. Василь давно розлучений, то ж ми вирішили одружитися і жити разом. У мене була своя двокімнатна квартира, у нього однокімнатна. Ми їх продали і купили трикімнатну.

Артему зараз 29 років, він з дружиною вже п’ять років живуть в Австрії. Син від мене давно нічого не просить, навпаки, постійно присилає якісь подарунки, нехай невеликі, але приємно.

До мого заміжжя син поставився спокійно, каже, що я давно заслужила бути щасливою. Артем розуміє, що швидше за все в Україну він не повернеться, тому спочатку був радий, що тепер я буду не одна.

Ми родом з західної України, та коли почалася війна, син ще в перший день забрав мене до себе в Австрію. Вони з дружиною мають простору квартиру, обоє працюють, весь день на роботі, то ж житло і так пустує.

Я поїхала до сина, треба сказати, що Австрія мені дуже подобається. Про фінансову сторону я не думала – житло у мене було, допомогу отримувала, син мені теж ні в чому не відмовляв.

Але ось моєму чоловікові не дуже подобалося те, що я так довго сиджу за кордоном. Він почав наполягати на тому, щоб я поверталася. І ось коли я нарешті прийняла рішення їхати додому, Артем повідомив мені новину – у них буде дитина. Вони хочуть, щоб я залишалася у них глядіти онука, хоча б перший рік. Бо невістка не хоче залишати роботу.

Таке рішення без Василя я прийняти не могла. Але він виявився проти, сказав, що якщо я залишуся, він зі мною розлучиться.

І що мені тепер робити? Послухати сина і виручити їх з невісткою, чи повертатися додому до чоловіка і зберегти сім’ю?

Спеціально для ukrainians.today.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page