fbpx

Коли Володимир влаштувався на роботу, на нього всі жінки заглядалися, усі бігали за ним. Симпатичний, високий, розумний. Ми усі знали, що у нього була дівчина, хоча він неохоче про це розповів. Марина тиха, скромна, працювала неподалік. В будь-яку погоду чекала його на обід і з роботи біля наших дверей. Потім вони одружилися, йому було так зручно: вдома спокійна і господарська дружина, яка ніколи не перечить. Він залишив її вдома з дитиною, а сам поїхав працювати в столицю. Марина покірно чекала. Через багато років я побачила Володимира, ледь впізнала його

Десь приблизно тоді, коли Володимир влаштувався до нас на роботу на фірму, всі жінки буквально відразу дійсно закохалися в нього, він усім подобався. Симпатичний, високий, ставний, молодий та веселий чоловік. Наче з картинки модного журналу до нас завітав. Йому б у фотомоделі, а він до нас, в банк, з паперами і цифрами працювати влаштувався. Тай розумним був він, старанним, за що його теж цінували у нас на роботі.

У нього були гарні перспективи, всі це бачили та розуміли. Віталій був дуже амбітний. У нього були великі плани на це життя.

Чоловік користувався своєю чарівністю на повну. Усі жінки з превеликим задоволенням допомагали йому на роботі. А Володимир, тим часом, потихеньку піднімався вгору по кар’єрних сходинках.

Ми усі знали, що у нього була дівчина, хоча він мало про це розповідав. Він зустрічався з нею ще зі школи. Симпатична, теж висока, чорнява. Але дуже тиха та надто спокійна, як мишка вона. На тлі яскравого Володимира Марина губилася в його тіні. Завжди була в стороні, хоча постійно лише поряд з ним.

Працюючи неподалік, вона завжди з нетерпінням чекала його біля дверей банку: то на обід, то з роботи. В будь-яку погоду: сніг, дощ. Це було так віддано і щиро. Ми дуже часто всі дивилися з сумом на неї, та вона, здавалося, того не помічала ніколи, або робила вигляд, що усе їй байдуже, а тим паче їй зовсім не цікава думка чужих людей.

Одного разу я не витримала, сказала Володимира, що, навіщо він просить молоду дівчину стояти і чекати його весь час з роботи? Негарно це з боку вихованого дорослого та розумного чоловіка і неввічливо по відношенню до молодої дівчини. Але він не відреагував зовсім, йому так було зручно.

Володимиру потім зручно було одружитися з Мариною. Спокійна, гарна господиня, мовчазна та покірна дружина. Готова прийняти багато. У тому числі і численних прихильниць чоловіка.

А Володимир таки дуже вдало користувався цим положенням. З Мариною йому було більше зручно, ніж він її кохав. Та й в очах його кохання до неї не було, принаймні його ніхто не помічав.

Через кілька років у них з’явився син. Володимир, виконуючи план по кар’єрі, хвалився первістком. Ідеально – перший син. Для резюме – відмінно.

Згодом залишивши сім’ю вдома, Володимир вирішив підкорювати столицю. Мріяв там про велику кар’єру, і, звичайно, гроші.

Він не був нерозумною людиною, але й не генієм. У столиці таких, як він багато. І красою, і чарівністю всіх не візьмеш просто так. І якщо тут він отримав всебічну повагу, то там він просто був ніким.

Він повернувся назад до нашого маленького міста, повернувся додому. Повернувся на свою посаду. Амбіції свої значно знизив він після того.

А Марина раптом, несподівано для всіх, розчарувалася в своєму чоловікові. У неї з’явився багатий шанувальник. Вона раптом усвідомила себе красивою жінкою. Їй теж захотілося, щоб її кохали, поважали, цінували та оберігали. Марина різко і безповоротно пішла від свого чоловіка.

Володимир не дуже сумував, він спочатку махнув на це рукою:

– Прихильниць у мене хоч відбавляй, будь-яка за мною піде, варто лише помахати рукою.

А жінкам того і треба. Гарний, перспективний і вільний. Дуже скоро його в оборот взяла одна багата пані, директорка великого магазину.

Володимир навіть несподівано для себе переїхав до неї. Але це була не його Марина. Жінка не звикла, щоб нею командувати, а сама стала командувати ним постійно. Він теж не збирався так жити, тому швидко втік від тієї пані.

Ще трохи почекавши, Володимир вирішив повернути Марину. Та й сина він любив, хотів бути з ним.

Але тут Володимиру пощастило. Марина розлучилася сама зі своїм залицяльником. Щось у них не склалося також. Тільки один нюанс був, вона вже чекала дитину.

Дивно, але Володимир прийняв Марину з чужою дитиною. Дитину записав на себе відразу.

Ставлення до Марини Володимир повністю змінив. Став уважним і люблячим чоловіком та батьком двох дітей.

З кар’єрою в банку довелося завершити.

Він влаштувався поки фінансовим директором на місцевий завод. Бачила я його нещодавно, поправився трішки, животик відростив, щічки блищать, лисуватий трішки. Костюмів більше дорогих він не носить. Просто одягнений, але чистенько. Але гарний такий сімейний чоловік. Дивитися приємно на нього. А найбільше рада за його дружину.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page