fbpx
Життєві історії
Коли в суботу ближче до обіду я повернулася з базару, де продавала продукти з нашого городу, то побачила, що мій чоловік лише щойно прокинувся, він і не думав працювати, хоча біля дому роботи завжди багато. Просто мій чоловік себе дуже шанує. Я коли дивлюся на це, то часом просто не витримую, хочеться все кинути і бігти світ за очі

Мені 49 років, у мене є чоловік і дорослий син, який одружився і давно живе окремо. Я часто задаю собі запитання, чи про таке життя я мріяла? В суботу я прокинулася дуже рано, ще з п’ятниці приготувала дві великі сумки на ринок – я продаю те, що сама виростила на городі. Робота не проста, та й не заробиш багато на цьому, але потрібно якось крутитися.

Коли я повернулася з базару під обід, то побачила, що мій чоловік щойно прокинувся, він і не думав працювати, хоча біля дому роботи завжди багато. Просто мій чоловік себе дуже шанує, зайвий раз він напрягатися не буде. Я коли дивлюся на це, то часом просто не витримую, хочеться все кинути і бігти світ за очі.

Коли я виходила заміж, мій чоловік говорив: «Моя дружина працювати не буде!». Живемо ми вже 30 років. Я так втомилася. Я працюю всі ці роки. Тільки декрет просиділа вдома. У нас свій будинок, город, було і господарство, приготування їжі, прання, прибирання – все на мені. Ніколи у мене не було ніяких помічників. Ми ніколи не ходили просто так повечеряти в кафе, а на відпочинку на морі я повинна була готувати, мити посуд, прати.

Чоловік ніколи не брав участі, як він вважає, в жіночих справах. Ви напевно зараз подумаєте, що я сама винна і скажете, що треба було домовлятися про все і вирішувати такі справи ще до весілля. Але це зараз всі розумні, а тоді, в 19 років, я не багато розуміла в сімейному житті. Любов без жодного розрахунку. Вийшла заміж, є де жити, от і добре.

Чоловік то працював, то ні. То на себе, то на когось, він цим ніколи особливо не переймався. Як я могла залишатися на одній тільки роботі по дому? Якщо чоловік ненадійний! Я тягнула всю сім’ю. Навіть зараз, коли син виріс, а чоловік також працює, у мене все одно дуже багато роботи, а я ж не молодію. У мене і важка робота, і вдома приготуй, прибери, і город оброби.

Я намагаюся виростити на городі ягоди та овочі. Я їду на ринок, продаю. А це теж праця. А чоловік спокійно може провести цілий день за комп’ютером або біля телевізора. У нього немає справ.

Я спокійна людина, але що з ним лаятися? Раніше говорила, що так жити не можна, одним лише днем, так він сказав, що мені тільки гроші потрібні. Мене останнім часом часто відвідують думки від нього піти.

Ось мені одній хіба багато треба? Я б навіть не варила. Бутерброд, та йогурт і я була б сита. Я б себе прогодувала. Ходила б на одну роботу і у вихідні просто відпочивала. Але куди піти? На знімну квартиру? Мені майже 50. Чи варто починати нове життя в такому віці?

Фото ілюстративне – pinterest.

You cannot copy content of this page