fbpx
Життєві історії
Коли в сім’ї зовсім грошей не було, тато продав свій перстень родичеві. Цей перстень був для батька особливим, бо був подарований йому батьками на весілля. Христина мріяла повернути його батькові. Дівчина майже назбирала всю необхідну суму, домовилася з родичем, що відкупить його, мріяла подарувати батькові на його день народження. Уявляла, яким сюрпризом це буде для нього. Але не встигла

Христина народилася в багатодітній сім’ї. Була старшою серед трьох дочок, тому змалку привчилася до самостійності і відповідальності. Жили в селі, роботи завжди було багато.

Та Христина ніколи не скаржилася на життя. Всю роботу по дому вона завжди виконувала без зайвих нарікань. По іншому і бути не могло, адже вона – старша.

Мама дякувала Богу за таку дочку, яка була підтримкою у всьому. З навчанням у неї теж не було проблем, школу закінчила з золотою медаллю, ще й молодшим сестрам завжди допомагала.

– Не дитина, а золото, – нахвалювали матері старшу дочку сусіди. Завжди привітна, з кожним привітається, допоможе при нагоді.

Христина завжди любила мріяти. Та не просто мріяти, ставити перед собою мету і вперто йти до неї. Після школи задумала вона в інститут поступати. Мама дуже хвилювалася з цієї причини, бо грошей, щоб допомогти, зовсім не було.

Христина нічого нікому не сказавши, поїхала до обласного центру в університет екзамени здавати. І поступила, комісія була вражена знаннями цієї простої дівчинки з села.

Професор з приймальної комісії запитав дівчину, для чого їй вища освіта. На що та твердо і впевнено відповіла:

– Щоб сім’ї допомогти. Важко нам усім. А я в «люди виб’юсь», усім допоможу.

Професор за все своє життя не чув щирішого і безпосереднішого зізнання, тому запам’ятав дівчину і потім, під час навчання, всіляко підтримував і допомагав.

В Христини було дві найбільші мрії: повернути татові його перстень, який він продав родичу, коли в сім’ї зовсім грошей не було. І подарувати мамі путівку на море. Мама за все своє життя з села практично не виїжджала, моря ніколи не бачила. Але коли чула про нього, лише мрійливо зупинялася в задумі.

Під час навчання в університеті Христина в батьків грошей не брала, отримувала стипендію, підробляла, все зароблене в село відправляла.

І ось вона уже майже назбирала всю необхідну суму на перстень, домовилася з родичем, що відкупить його, мріяла подарувати батькові на його день народження. Уявляла, яким сюрпризом це буде для нього. Цей перстень був для батька особливим – золота печатка, подарована йому батьками на весілля.

Христина якраз здавала останній екзамен. Її покликали в деканат, сказали, що це терміново. Поки бігла, в душі було недобре передчуття.

– Тата більше немає, – це все, що мама спромоглася сказати їй.

Відтоді тягар піклування про сім’ю ще більше ляг на плечі дівчини. Вона і не мусила це робити, але інакше не могла.

На наступне літо вона все ж таки втілила свою мрію, її мама вперше за 55 років побачила море.

– Яке ж воно велике і безкрає, донечко. Яка ж я вдячна тобі.

– Не більше, ніж моя любов до тебе, матусю, – посміхнулася Христина.

Фото ілюстративне – HypeAva.

facebook