fbpx
Життєві історії
Коли у нас народився перший син і він був ще маленький, ми захотіли поїхати у відпустку. Попросили тещу поглядіти дитя, вона не хотіла, але погодилася. Через тиждень ми приїхали і вона відразу вручила нам сина і поїхала додому. Ми тоді ще на неї ображалися, що бабуся тікає від дитини. Були дуже незадоволені нею. Коли у нас народилася друга дитина, то теща було вже на пенсії і теж відмовилася її глядіти. Але ми з дружиною не збиралися мовчати, вона ж рідна бабуся нашій дитині

Бабусі, звичайно, бувають зовсім різні. Одні чого тільки не придумають, щоб забрати до себе онуків на всі канікули, щоб відгодувати, як слід. Інші ж, живуть за принципом: «Не хочу няньчиться, хочу свободи!» Це, найчастіше, сучасні бабусі, яких можна зрозуміти: вони виростили своїх дітей, хочуть пожити і для себе. Але ні, молоді пари намагаються закликати своїх мам до совісті: «Але ти ж бабуся, ти повинна!» Та нічого вона не повинна, якщо немає бажання! Повинні батьки маленької дитини самі виховувати свою дитину. Але як же – няню наймати дорого і, головне – для нас хвилююче, адже чужа людина все таки. І чомусь нікому в голову не приходить оплачувати бабусі її працю: проблема відразу б зникла, все було б чесно!

Розповім, як у нас відбулося в родині і до якого правильного висновку ми прийшли. Народився у нас перший син. Коли йому було півтора року, у дружини раптом виникла потреба відпочити від усього побутового і з’їздити удвох зі мною у відпустку. Нам тоді і в голову не приходило платити її матері, щоб посиділа два тижні з онуком, і так само її намагалися присоромити – мовляв, бабуся ж, має глядіти онука. Вона довго не погоджувалася, хоч і сама відпустку взяла, але погодилася лише на тиждень, адже сама ж хоче відпочити. Загалом, з’їздили на море, приїхали, теща віддала нам дитину і в ту ж мить побігла з нашої квартири. Ми ще й ображалися тоді на маму моєї дружини.

Другий син у нас народився, коли бабуся вже вийшла на пенсію, а старшому виповнилося 7 років. Дружина дуже хвилювалася – отримала на той час добру посаду, але боялася, що під час декрету її знімуть з цієї посади. Ми знову звернулися до тещі – мовляв, ви все одно на пенсії, ну що вам вдома сидіти, коли можна онуків виховувати? Вона категорично відмовилася, запропонувала нам найняти няню, тому що їй самій треба шукати підробіток, на пенсію одну прожити важко. І ось тоді нам прийшла геніальна думка: поєднати два в одному – платити бабусі за послуги няні. Ось тільки не треба нас до моралі закликати: це все-таки робота, а не благодійна діяльність. І ми спокійні, і бабуся при грошах, чому ми теж дуже раді.

На тому і вирішили, обговорили всі нюанси: її приходу-відходу, вихідних днів, режим дітей і їх харчування. Ще плюс: розбіжностей у вихованні не було, тут тільки ми диктували свої умови, бабусине слово не вирішальне було, але ми дуже прислухалися до неї. Тещу все влаштувало, а дружина вийшла на роботу, коли молодшому синові виповнилося 8 місяців. Жодного разу від тещі не звучало подібне: «У мене свої плани» або «Народили – виховуйте самі!» Ні, теща ходила до нас на роботу і це нормально! Зараз діти вже виросли і вже самі допомагають бабусі по господарству на дачі, просто – від душі, тому що люблять її шалено.

Тому, до такого методу я щиро закликаю всіх молодих батьків. Це і мотивація для бабусь і дідусів, це – і спосіб уникнення конфліктів, це – і спокій тому, що з дітьми сидить не якась незрозуміла чужа людина, а рідна людина, яка для онуків готова все найкраще віддати. Але чомусь багато людей нас не розуміють, кажуть, що відносини в нашій родині якісь холодні, всюди тільки розрахунок і меркантильність. Якось нерозумно таке говорити. Або заздрять, тому що самі заплатити бабусям не можуть. Але хіба це не хороший вихід?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook