fbpx
Життєві історії
До мого тата приїхала уся його родина

Мої батьки розлучилися, коли я була вже дорослою. Мені було 24 роки.

Вони розійшлися спокійно, просто залишилися друзями. У них настав період в житті, коли вони зрозуміли, що їм потрібно рухатися в інших напрямках, життя змінило їх, у кожного свої інтереси.

Батьки мої завжди жили в достатку, тому спокійно розділили між собою все спільне майно. Тато мав свій великий бізнес, він подорожував по світу, дуже допомагав нам з мамою, в усьому нас підтримував.

Потім тато зустрів Іванку, він був щасливим, а я щиро раділа за нього, адже не хотіла, щоб батьки залишалися самотніми, вони мають право на своє щастя.

А потім тата не стало. Мама стала телефонувати усім його родичам, вони приїхали швидко.

Столи накрили в кафе, люди посиділи і стали розходитися, а за столом залишилася лише родина. Посидівши ще трохи, родичі стали розмірковувати, чи залишив тато ще щось їм, адже знали, що в нього був бізнес, нерухомість.

Родичі сказали, що будуть ночувати в його будинку, я не була проти, віддала їм ключ. Наступного дня родина батька поїхала додому.

Через декілька днів я наважилася таки прийти в будинок батька, щоб прибрати там, переглянути його речі. Коли зайшла туди, то здивувалася, багатьох речей тата там вже не було. Родичі все попереставляли, дивилися шафи.

Я відразу зателефонувала рідній сестрі тата, але вона сказала, що це по праву належить їй і її мамі, адже вони – близька родина тата.

Зараз я живу в татовому будинку, мені тут тепло і затишно, наче він поруч зі мною, тут все нагадує про нього. Я любила його не за гроші.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page