fbpx
Життєві історії
Коли синові виповнилося три роки, чоловік сказав, що поїде за кордон на заробітки. Я розлучатися не хотіла, але грошей у нас не було зовсім. Вся родина дивувалася, як я могла так надовго і далеко відпустити свого чоловіка. Віталій поїхав, а я, з хвилюванням, стала його чекати

З Віталієм ми почали зустрічатися ще в школі. Після школи він пішов в армію, я його звичайно дочекалась і ми вирішили більше ніколи не розлучатися так надовго. Через місяць ми одружилися, а ще через рік у нас з’явився синочок.

Віталій завжди був поруч з нами. Разом з чоловіком  вставали до дитини ночами, разом готували, разом прибирали і завжди ми були не розлучні. Тож не дивно, що син дуже любить тата. Коли йому виповнилося три роки, у чоловіка почалися проблеми з роботою. Потрібно було зробити вибір, звільнятися і залишитися ні з чим або їхати працювати за кордон. Іншого виходу на той момент ми знайти не могли.

Я дуже не хотіла розлучатися на довгий час, але відпустила чоловіка зі спокійною душею, тому що була впевнена в ньому. Ми з дитиною залишилися удвох. Тато приїжджав до нас раз на пів року. Скажу чесно, це був непростий період. Своєрідна перевірка сім’ї на міцність. Знайомі дивувалися тому, що я без страху відпустила чоловіка від себе. Але я ні на секунду про це не пошкодувала.

Так ми жили три роки. А через час ми з сином теж переїхали до тата в іншу країну. Нарешті вся сім’я разом. В Віталія тут є гарна робота, ми взяли в кредит будинок. Знайшли нових друзів. Зараз готуємося йти в перший клас. А головне чекаємо на другу дитину. Звичайно, що сумуємо за Батьківщиною і рідними, але так вже склалося.

Життя на відстані допомогло нам інакше подивитися один на одного. Підтримка близьких людей відчувається, навіть якщо ви перебуваєте далеко від своєї половинки. Я переконана, що труднощі зміцнюють і загартовують сім’ю. Бажаю всім добра і любові.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook