fbpx

Коли син привів невістку додому, мати спочатку була дуже люб’язною. Наречена Марія була вихованою та доброю жінкою. Та Людмила Вікторівна дізналася, що та має дитину. – Не хочу виховувати чужого онука! Одружишся на ній – можеш дорогу сюди взагалі забути! – кричала вона синові по телефону на наступний день

Коли син привів невістку додому, мати спочатку була дуже люб’язною. Наречена Марія була вихованою та доброю жінкою. Та Людмила Вікторівна дізналася, що та має дитину. – Не хочу виховувати чужого онука! Одружишся на ній – можеш дорогу сюди взагалі забути! – кричала вона синові по телефону на наступний день. Та незабаром біда прийшла і у дім свекрухи.

Людмила Вікторівна виховувала одна двох дітей: дочку і сина. Чоловіка втратила, він довгий час хворів. Дочка, старша дитина, відразу після закінчення вузу вийшла заміж за одногрупника, а син, молодший, все ще жив з матір’ю і навчався. За матеріалами

Через пару років він вже знайшов роботу за фахом і з’їхав в орендоване житло недалеко від матері. Мати все розуміла: підріс синок, несолідно вже з мамою жити, та й про свою сім’ю пора думати. Не до матері ж дівчат приводити.

У дочки вже народилася дитина, яку та часто привозила до бабусі, тому Людмила Вікторівна не нудьгувала.

Через якийсь час у сина з’явилася наречена. Всі зрозуміли, що справа серйозна, коли він вирішив познайомити її з мамою і старшою сестрою.

На оглядини вирішили зібратися у Людмили Вікторівни. Наречена Марія справила хороше враження на всіх, всі були від неї в захваті, поки не з’ясувалося, що вона розлучена і у неї є дитина від попереднього шлюбу.

Син Людмили Вікторівни про це, звичайно, знав і готовий був прийняти дитину своєї нареченої. А ось Людмилу Вікторівну такий розклад не влаштував.

– Не хочу виховувати чужого онука! Хіба мало які там гени! Одружишся з нею – можеш дорогу сюди взагалі забути! – кричала вона синові по телефону на наступний день.

Минув тиждень, потім місяць, син сподівався, що мама охолоне, але Людмила Вікторівна була непохитна.

Вона не хотіла бачити в невістках жінку  з «причепом». Нічого не змінилося і після весілля. Людмила Вікторівна, звичайно, з сином не припинила спілкування, але вперто вдавала, що невістки у неї немає.

А через рік як сніг на голову новина: дочка Людмили Вікторівни розлучається. Чоловік загуляв, вона простила, намагалася щось налагодити, але через якийсь час все стало тільки гірше.

Загалом, чоловік пішов, а дочка Людмили Вікторівни залишилася одна з дитиною.

Минуло три роки. Син Людмили Вікторівни так і живе зі своєю «розлученою» душа в душу, а ось дочка все ще не може налагодити своє особисте життя – ніхто не горить бажанням її з дитиною брати.

Людмила Вікторівна переживає, звичайно. Виходить, повернувся до неї бумеранг за те, що так зневажала свою невістку «з причепом».

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page