fbpx

Коли син одружився, я вирішила, що в його сім’ю лізти не буду, адже дуже хотіла мати гарні відносини з дружиною його. Я дуже добре знаю, якщо до невістки ставишся добре – син завжди буде любити тебе і не відвернеться на старості років, а в мене нікого, крім, сина немає. Думаю собі так – хай краще її буде “зверху”, а я промовчу. Зате буду улюбленою свекрухою, і найкращою матір’ю чоловіка. Але не склалося, як гадалося мені – я проста жінка, без гарного смаку, без макіяжу щоденного, ходжу вдома в халаті, готую холодець. Не про таку свекруху мріяла невістка моя

Зараз хочу сказати усім, що наша сім’я – це не лише наші батьки та діти. Коли у мене з’явилася невістка, я зрозуміла, що її теж спокійно можна назвати частинкою нашого сімейства, вона тепер не чужа нам людина.

Для мене було дуже важливо добре спілкування з дружиною свого сина. Так, як у відносинах з невістками практично у багатьох сім’ях виникають непорозуміння, я вирішила, що сама зможу стати хорошою свекрухою для чужої дитини. І підготувала себе морально до хороших відносин з цією жінкою, яку обрав мій син.

Все добре зваживши, я таки вирішила заздалегідь, що нехай її завжди буде “зверху”, я краще промовчу, аби між нами була повага та взаєморозуміння.

Після весілля сина молода сім’я стала жити окремо від нас. Я впевнена, що це правильне рішення, адже так завжди краще для усіх. Але в душі мені дуже хотілося, щоб вони жили зі мною, просто звикла до того, що син завжди поряд.

Незважаючи на те, що ми жили окремо, я намагалася піклуватися про сім’ю свого сина. Я частенько готувала їм смачні вечері, робила різні приємні сюрпризи, гуляла з їх собакою, коли вони були на роботі, мила підлогу та прибирала в їх оселі.

Але одного разу мені син сказав, що не потрібно приходити до них у квартиру та допомагати. І мені не варто забувати, що вони вже не діти і можуть самі з усім впоратися. Я думала, беручи на себе виконання деяких їхніх обов’язків, що зможу побудувати дуже добрі відносини зі своєю невісткою, хотіла, як люди кажуть знайти собі доньку.

На мій превеликий жаль, дружина чоловіка не сприймала мене рідною людиною, вона ставилася до мене, як до чужої. Наталя всіляко намагалася уникати спілкування зі мною, сторонилася мене, ніколи не говорила зі мною відверто чи хоча б просто по-людськи.

Син теж став зрідка приходити до нас. Зате з рідними Наталки він спілкується добре, разом відзначають усі свята, ходять часто в гості та до себе кличуть їх. Виходить, що до власних батьків, які проживають поруч – немає часу заходити, а спілкуватися з родичами дружини, що живуть в сусідньому селищі, завжди є бажання.

Я, після всього, теж перестала заходити до них в гості. Хоча мені так хотілося прибрати в їх будинку, погуляти з собакою, віднести їм свіжих спечених мною булочок.

Згодом я вирішила подарувати своїй невістці шикарний набір столових предметів, який був мені дуже дорогий, сподівалася, що маю ще один шанс бути поруч з сім’єю сина, адже він у мене єдина дитина і я завжди думала, що його дружина буде мені за донечку.

А через деякий час мій син при нашій скупій розмові натякнув, що його дружина мій подарунок на дачу до батьків своїх відвезла. Я дуже засмутилася, адже я його так берегла, навіть не користувалася ним, він був, як новенький. Я щиро її його подарувала, від усієї душі.

Набір їй не сподобався? Або ж вона не сприймає мене як рідну людину? Як же налагодити відносини зі своєю невісткою?

Нещодавно зустріла дружину сина з її сестрою, вони гуляли зі своєю собакою. Я часто бачу, що її сестри приїжджають до них в гості, як і інші родичі. Їм цікаво спілкуватися разом, кудись їздять, святкують різні свята. А чим я гірша? Неосвічена?

Зі мною невістка, в той раз, просто сухо привіталася при зустрічі і пішла далі по алеї, весело щебечучи зі своєю сестрою, наче я якась чужа їй людина, просто на вулиці зустріла мене. Я не хочу скаржитися своєму синові, тим більше звинувачувати в чомусь його дружину.

Я не можу зрозуміти чим я завинила, адже жодного слова поганого не сказала їй за весь час. Можливо, я щось роблю не так, що мене цураються рідні і близькі мені люди. Ну що мені ще зробити для неї?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page