fbpx

Коли син Надії вирішив одружитися, то сказав матері, що невістка з нею категорично відмовляється жити під дахом одним. Тому Олег став виселяти квартирантів з їх другої квартири, щоб дружину привести туди. Та Надії 54 роки, вона не на пенсії, не працює ніде, хоче, щоб невістка була з ними, адже вона жила за ті гроші, які отримувала за оренду

А згодом я дізналася, виявляється, що моя майбутня невістка поставила синові моєму, аж дві таких, незрозумілих мені, умови, – якось поділилася зі мною 53-річна знайома Надія. – По-перше, одружитися відразу, офіційно. Я кажу, зараз ніхто так не робить вже. Люди спочатку поживуть пару років, придивляться одне до одного, а вже потім в РАЦС йдуть. Це раніше це було дико, а зараз це дуже нормальна практика навіть, це розумно, так роблять усі. Але яке там. Ольга хоче заміж, і крапка. А по-друге, що найбільше мене здивувало, що вона просто хоче жити окремо.

– Ну, в принципі, Ольгу можна зрозуміти, частково. Хто ж не хоче жити окремо з молодих сімейних пар, у наші дні, та й я думаю, що завжди молода сім’я мріє жити окремо від своїх батьків, – поділилася я з Надією своїми думками. – Я сама з перших днів чоловікові своєму сказала, що я буду краще орендувати житло, але зі свекрухою в чужому домі жити не хочу.

– Так, ну ще б її не зрозуміти. У Ольги самої ні копійки за душею немає, в столицю приїхала, вдома у батьків ще двоє молодших дітей – сподіватися їй нема на кого, треба самій влаштовуватися. А мій син, наче розум втратив, що зовсім незрозуміло мені. Пів року не пройшло, як знайомі, а вже заяву подали, весілля готують, і найголовніше – квартирантів моїх виселяє, уявляєш? Я йому кажу, а ти про мене подумав? Мені ж самій що тепер робити, на які гроші жити? Пенсії у мене немає і не буде, оскільки рано ще мені виходити на пенсію, та й стажу не вистачає. А він – ну не знаю, мамо, вибач. Влаштовуйся куди-небудь на роботу якусь, підшукай собі щось підходяще, хоч конс’єржкою або касиром в малому магазині, квартира мені зараз дуже потрібна, я дружину туди приведу, сама розумієш, що така реальність у нас зараз.

Сина свого Олега Надія виховує одна з шести років, з батьком його жінка давно розлучилася.

Причому, чоловік її не був якимось гультяєм, а цілком успішним собі бізнесменом, які звикли розслаблятися після вдалих угод і по п’ятницях, спочатку в компанії друзів, а пізніше по барам і саунах.

Надія на ці його загули всі досить довго мовчала, але врешті-решт не витримала, забрала сина і пішла до матері, подавши на розлучення. Вона не так собі уявляла затишне сімейне життя, тому навіть не думала далі жити так з чоловіком.

Колишній її чоловік своїх друзів не кинув, а через рік після розлучення поїхав з друзями на полювання і не повернувся, на жаль, сталася складна ситуація, на жаль .

Єдиному спадкоємцеві, неповнолітньому на той момент синові Олегу, дісталася частка в бізнесі, яку тут же вдало продали партнерам, виручивши дуже хорошу суму грошей на життя, і скромна двокімнатна квартира в панельному будинку.

Але колишній чоловік за рік свого холостяцького життя так занедбав ту квартиру.

– Ой, що там творилося, це просто неймовірно, – поділилася зі мною Надія. – Гірше, ніж після старих немічних люди купують. Довелося винести звідти все.

Надія привела квартиру в порядок і стала її здавати в оренду. З роботи, на яку і влаштувалася тільки після розлучення, відразу пішла і зайнялася дитиною – водила в школу, возила на секції, допомагала з уроками і годувала обідами.

Благо, грошей на життя їм вистачало цілком. Жили втрьох з мамою у двокімнатній квартирі досить дружно і весело. Але коли Олег був в сьомому класі, мама занедужала і через пару років її не стало, хоча Надія, не шкодуючи фінансів, все для мами робила і купувала, що радили фахівці.

Догляд за мамою сильно підкосив Надію і морально, і матеріально. Втім, грошей у неї ще вистачило, щоб забезпечити сина і оплатити йому вступ до вищого навчального закладу і дотягнути його до диплома.

Варто зазначити, що цьому чимало сприяла її квартира колишнього чоловіка, яку вони здавали. На роботу Надія так і не вийшла. Коли не стало матері, мляво спробувала щось пошукати, але швидко переконалася, що її, пані добре за сорок без стажу, досвіду роботи, та й без професії толком, ніхто ніде особливо не чекає хорошого. І заспокоїлася врешті, перестала шукати, вирішила, що їй багато не потрібно і вона буде влаштовувати своє життя зовсім по-іншому.

– Ну можна було піти, звичайно, підлогу мити кудись, але навіщо?, – розводить руками Надія. – Останнього здоров’я позбутися? На їжу грошей вистачало.

Гроші майже усі Надія чесно витрачала в основному на сина і на загальний побут. Сама жінка задовольнялася малим, собі багато не дозволяла.

Зараз з доходів залишилися тільки орендні платежі, але це не біда.

Дмитрові вже 28 років, він встав на ноги, став заробляти і брати участь в бюджеті, купував щось в будинок і до столу, відремонтував в квартирі кухню, оснастив її хорошою технікою. Готувати тепер і вести господарство – одне задоволення. Жила, наче, вони зовсім не погано.

Про те, що син захоче колись з’їхати від неї, Надія серйозно не думала. Навіщо? Удвох жити веселіше, зручніше і дешевше. Час від часу, звичайно, Олег зустрічався з якимись дівчатами, але додому не приводив нікого, серйозних почуттів у нього не було.

А пів року тому раптом з’явилася ця Ольга, і Олегові просто, за словами Надії, просто затуманило голову. Танцює під її дудку, що вона скаже, то він і робить, навіть не перечить їй.

Син її відразу заяву подав у РАЦС, до весілля готується, квартирантів повідомив про те, що їм треба звільнити площу, але ж такі хороші мешканці зараз, просто казка. Тихі непогані люди, платять як за годинником, в квартирі ідеальний порядок.

А найголовніше і обурливе, що Олег абсолютно не думає про матір свою, і для самої Надії це стало дуже неприємним відкриттям.

Він прекрасно знає, що здача квартири – єдиний дохід Надії, і що років їй вже п’ятдесят три, і що роботу знайти зараз собі вона не зможе.

По крайній мірі, таку, щоб не було важко їй на ній, тягаючи відра і працюючи з ранку до пізнього вечора. Як вона буде жити? Сина це питання, здається, абсолютно не турбує.

– Іди, каже, працюй, мамо! Тобі 54 роки всього, це не 70 і навіть не шістдесят! Знайди собі якусь роботу – касиром, кур’єром, консьєржем, якусь не дуже важку роботу. Не обов’язково ж в прибиральниці йти! Я йому кажу – веди свою Ольгу до нас! Ви в одній кімнаті, в великий, житимете, я в маленькій, як-небудь уживемся разом, сім’я поки невеличка у нас. Так він і слухати не хоче мене зовсім. Ні і все! Виростила сина, називається, ех.

Надія дуже засмучена, її життя тепер зміниться повністю. Вона весь свій час синові приділяла. А він так зараз повівся з нею. А як їй далі бути, як?

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page