Син Людмили розлучився 5 років тому. Жінка дуже шкодувала про це, адже він у неї – єдина дитина. Як кожна мати, Людмила хотіла, щоб в сім’ї сина була любов, злагода та достаток.
Понад усе Людмила любила свою онучку, щовихідних забирала до себе, купувала дівчинці гарний одяг, дорогі іграшки, а вже, як чекала її до себе, то чого тільки не готувала їй смачненького та корисного.
Та, на жаль, не склалося, син Людмили знайшов собі іншу і зруйнував свою сім’ю. Дружина його, Світлана, була з села, жили в квартирі чоловіка, тому вона з дитиною зібрала свої речі і поїхала до батьків.
Людмила телефонувала Світлані, просила побути в неї з онучкою, адже вона живе в столиці, тут і перспективи гарні, пояснювала, що вона не винна в тому, що її син так вчинив. Їх вона любить і хоче бути поруч з онучкою завжди.
Та Світлана сказала, що то вина Людмили в тому, що вона так виховала сина і поїхала з донькою до мами в село.
Людмила сумувала за онучкою, збирала гроші, купувала їй подарунки, гарні сукні і їздила до свахи в село. Онучка там вже в школу стала ходити. Світлани жодного разу там не було, сваха говорила, що вона на роботі.
Людмила і свасі пояснювала, що квартира в неї двокімнатна, онучка може жити в неї, там школа краща, прямісінько біля їхнього будинку, є різні гуртки, та й Людмила небідна людина, говорила, що сама дбатиме про онучку, їй і грошей не потрібно, буде з нею сидіти, поки мама заробляє гроші. Але й сваха цього чути не хотіла.
А нещодавно Людмилі подзвонила сусідка, сказала, що бачила Світлану в супермаркеті, вона стояла за касою, працює, виходить, в столиці.
Людмила дуже здивувалася, не могла повірити, пішла в той магазин, стала розпитувати в працівників чи знають вони Очеретну Світлану, вони відповідали, що знають, вона ще й на роботі сьогодні. Коли Люда побачила колишню дружину свого сина, дуже засмутилася, виходить вона спеціально відвезла доньку в село, подалі від бабусі, хоча сама залишилася в столиці.
Значить не пробачила Людмилі. Але в чому вона винна? І кому буде гірше від цього? Лише онучці. Від цього в Людмили лише гіркий осад на душі.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
