fbpx
Життєві історії
Коли свекруха продала свою велику квартиру в центрі столиці, то купила собі маленьку хатину в селі, а гроші розділила між своєю донькою і сином, моїм чоловіком. Ми з Миколою були такі щасливі. Відразу продали свою однокімнатну квартиру і купили двокімнатну. Роки минали швидко, а мама Миколи старіла. Ми до неї їздили часто, купували продукти, допомагали по господарству, минулої осені воду їй до хати провели. А цієї зими їй було вже дуже важко і постало серйозне питання. Хто має доглядати мою свекруху: ми, чи її донька? Стали думати, хто ж візьме її до себе

Коли свекруха продала свою велику трикімнатну квартиру в центрі столиці, то купила собі маленьку хатину в селі, а гроші, які залишилися, розділила порівну між донькою і сином, моїм чоловіком.

Ми тоді дуже зраділи з Миколою, бо то були великі гроші, ми тоді продали свою однокімнатну квартиру, доклали мамині гроші і купили собі однокімнатну, а сестра Миколи трикімнатну.

Роки минали, наші діти росли, а мама чоловіка старіла. Останні роки ми все частіше їздили до неї в село, адже їй було важко одній працювати на городі та поратися по господарству, ми з Миколою минулої осені провели мамі воду до хати, щоб вона не бігала до криниці.

Так складається, чомусь, що мій Микола більше уваги і часу приділяє своїй мамі, він все робить для неї, коли їдемо в село, він завжди купує великі пакети продуктів смачних мамі, що душа забажає. Нічого для мами не шкодує. А його сестра Світлана постійно виправдовується, що діти у неї малі, часу на маму не вистачає.

А цієї зими мамі зовсім важко було самій, вона часто хворіла. Тому мій чоловік став говорити, що пора маму його забрати до нас, це буде краще, ніж щотижня їздити до неї в село, і спокійніше для нього. Микола сказав, що діти будуть жити з нами в залі, а маму ми поселимо в дитячій кімнаті.

Та я проти такого рішення чоловіка. Як ми вчотирьох будемо жити в одній кімнаті? Я розумію, що його мама нам дуже багато допомогла, і ми маємо доглядати за нею. Але ж не ціною власного комфорту і комфорту своїх дітей. Нехай Світлана маму забере до себе, у неї трикімнатна квартира. Але донька навіть мови про це не веде, у сестри мого чоловіка навіть думки такої немає.

Зрозумійте мене правильно, люди, будь ласка, я дуже поважаю свою свекруху, але не можу так змінити життя своє і своїх дітей. Тому дуже прошу у вас зараз мудрої поради. Скажіть, будь ласка, як би ви вчинили на моєму місці? Щоб і мама наша була доглянута, щоб справедливо було, і щоб мої дітки теж мали свою власну кімнату і свій простір, а не тулилися поруч з нами в залі. Дякую за будь-яку слушну пораду, можливо, вона покращить наше сімейне життя і життя нашої мами.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – volyn24.

You cannot copy content of this page