Днями я зустріла свою одногрупницю Софію, колись вона була кращою студенткою університету, дівчинка з хорошої сім’ї, її успіхи в навчанні були помітні всім. При цьому дівчина мала гарну зовнішність, дуже дисциплінована і володіла легким характером– з кожним могла домовитися і робила це віртуозно. Загалом, ніхто не сумнівався – Софію чекає прекрасна кар’єра.
Але відразу після закінчення університету Софія вийшла заміж по великій любові і народила дитину. «Нічого, – думали ми всі (одногрупники та викладачі), – з декрету вийде і почне будувати кар’єру».
Власне, більше про Софію до вчорашнього дня я нічого не чула. І ось вчора випадково зіткнулася з нею в торговому центрі. Ми розговорилися за чашкою кави, я і дізналася, як склалася її доля.
Після першої дитини Софія відразу народила другу. Чоловік був категоричний: ти займаєшся будинком і дітьми, а я заробляю гроші. Варіантів, особливо і не було: з немовлям і дворічною дитиною будувати кар’єру досить важко.
Однак, минав час, діти підростали, а чоловік позицію не міняв: я працюю, а ти «прикриваєш тили, мені це важливо». Софія знову послухала чоловіка, тим більше, що з грошима проблем не було: шопінг, салони краси, спортивний зал, поїздки на курорти, секції дітям – на все вистачало.
Коли одногрупниця народила третю дитину, чоловік почав більше часу проводити на роботі, посилаючись на термінові справи, потім почалися відрядження, а потім…
Одним словом, все як завжди. Потім він повідомив, що знайшов іншу і йде з сім’ї. Так Софія залишилася одна з трьома дітьми (молодшому було півтора року) і вельми туманними перспективами в плані кар’єри.
Тут треба уточнити, що батько давав гроші на дітей, продовжував оплачувати дитячі гуртки і секції, але от самій Софії грошей дуже не вистачало. Повідомивши про це чоловікові, вона отримала чудову відповідь: «У тебе ж вища освіта, молодший вже в садок пішов, можеш йти працювати».
Той факт, що більше 10 років вона працювала домогосподаркою, його ні крапельки не збентежив. Софія, швидко прорахувавши можливі доходи при виході на п’ятиденку, прийняла найвірніше рішення: віддала частину накопичених грошей за курси манікюру і влаштувалася в салон краси напрацьовувати досвід.
Працює з 10-ї до 22-ї два дні через два. Зароблених грошей їй цілком вистачає на оплату няні, яка забирає дітей після школи і садка і відводить на секції в дні, коли мама пиляє нігті всім бажаючим.
У планах Софії напрацювати базу і почати працювати вдома, підлаштовуючись під графік дітей, а в очах туга.
Про що ця історія? Про те, що завжди треба розраховувати на себе і свої сили, навіть якщо на даний момент ви «за кам’яною стіною» і життя здається абсолютно безхмарним.
Так, вона швидко знайшла вихід із ситуації, але чи мріяла цілеспрямована відмінниця пиляти нігті? Відповідь очевидна.
Якби Софія була трохи наполегливішою, могла б набагато раніше домовитися з чоловіком (уже їй щось вистачило б доводів) і працювати віддалено або взагалі відкрити свій невеликий бізнес, той же салон манікюру.
Але історія Софії свідчить про те, що з будь-якої, навіть найскладнішої ситуації завжди є вихід. Треба лише вірити і не боятися роботи – і все вийде!
Фото ілюстративне – ogolosha.
