Нещодавно не стало моєї бабусі. Моя мама вважала, що квартира, яка залишилася, має перейти їй у спадок. Але я її розчарувала, бо повідомила, що ще 5 років тому бабуся переписала її на мене, зробила дарчу.
Але помешкання не просто так мені дісталося: я купила його у бабусі. Ми домовилися, що я даю перший внесок, а потім буду полегенько виплачувати. Розстрочка у мене була на десять років, ця домовленість була усною. Теоретично я могла взагалі не виконувати ці зобов’язання, але совість би не дозволила так вчинити.
Ми жили разом. Продукти, побутова хімія, відпочинок – це все було на мені. Бабуся отримувала пенсію. Ті кошти, які я їй віддавала, вона витрачала на свій розсуд: накопичувала, потім допомагала або моїй молодшій сестрі, або мамі.
Коли сестра виходила заміж, бабуся дала їй чималу суму на весілля, а мамі вона оплатила значну частину ремонту в квартирі. Я не питала і нічого не говорила, моя справа була віддати щомісячний платіж. Подальша доля цих грошей мене не турбувала.
Мама про цю домовленість не знала, але тепер я чесно їй розповіла, що сплатила лише половину суми і мала б платити ще 5 років. А вона тоді сказала, що бабусин борг я тепер маю повертати їй. Я відмовилася, угоду я укладала не з мамою, квартира належить мені по документах.
Сестра встала на мій бік, вказавши матері на її неправоту: те, що належало їй за законом, вона майже отримала. Але бабуся в жодному разі не планувала залишати житло своїй дочці. Ремонт, побутова техніка та меблі – те, що їй було куплено з цих грошей, цілком достатня компенсація за неотриманий спадок.
Але мати уперлася: я її обійшла у спадковому плані і все тут. Мені телефонують родичі та її подруги. Соромлять. Прямим текстом заявляють, що я маю віддати мамі це житло. Найлояльніші пропонують продати нерухомість і поділити виручене на три частини – мені, сестричці та нашій матері.
Якщо скласти все, що було витрачено мною за цей час, то це майже вартість мого житла. Жодного разу ніхто не прийшов і не зварив бабусі каструлю супу! Навіть коли вона була в стаціонарі, я крутилася як білка в колесі, щоб встигнути і на роботу, і до неї.
Я вирішила продати цю квартиру, подала оголошення з продажу. Мама про це дізналася і впевнена, що я обов’язково поділюся з нею.
Не знаю, що робити. Може, не варто продавати? Але ж мені в цій квартирі спокою не буде.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
