Мене звати Ірина. У мене є старша сестра Людмила. У нас в обох є чоловіки і діти. Сестра живе за містом у власному будинку, який належить батькам її чоловіка, а ми з чоловіком живемо в самому центрі міста у власній квартирі.
Ми з сестрою завжди жили добре, наші сім’ї наші завжди були дружні, на всі свята ми зустрічалися. І я б ніколи не подумала, що нас з сестрою розведе по житті мамина спадкова квартира.
Так сталося, що захворіла наша мама, у неї почалися серйозні проблеми з ногами, їй було важко ходити навіть по квартирі. Вона жила з чоловіком багато років, його ми називали татом, він нас удочерив. Виховував, як справжній батько, де потрібно пошкодує, де потрібно посварить. Але коли мама злягла, він категорично відмовився за нею доглядати, вірніше доглядав, перші два місяці, а потім втомився.
Зрозуміло, що за мамою мав доглядати хтось із нас. Але Людмила відразу відмовилася, мовляв, у неї є багато своїх проблем. Довелося мені, вранці, перед роботою, бігати годувати і мити маму, в обід тікала з роботи, щоб нагодувати обідом, також бігла до них і вечорами. У вихідні, забиралася і готувала, і у них вдома, і у себе.
Сестра приїжджала до мами дуже рідко, приблизно раз на місяць, виправдання було те, що їхати далеко, а потім і зовсім перестала їздити і навіть дзвонити, а мені говорила, що не може дивитися на маму в такому стані, а з татом зовсім від образи розмовляти не хоче.
Дуже важко мені було одній доглядати за мамою, вага у неї була велика, мені одній доводилося і мити і переодягати її, вітчим навіть допомагати відмовлявся. Так тривало довгих 10 років. Після того, як не стало мами, зліг і вітчим, від горя і втрати коханої дружини.
Тепер довелося доглядати за ним, ось тут то об’явилася моя сестричка, але не допомогти прибирати за вітчимом, а ділити квартиру і дачу, почала вимагати від вітчима оформити квартиру, на мене і на неї, навпіл. Але було вже пізно!
Ображена мама, ще задовго до того, як її не стало, написала дарчу тільки на мене! Вона вважала, що так буде справедливо, адже весь цей час біля себе вона бачила тільки мене.
Дізнавшись про це, сестра дуже розізлилася, просила мене поділитися з нею спадком. А коли я відмовилася, вона ображена поїхала і більше не поверталася! А вітчима я виходила, тепер йому дуже прикро за те, що тоді, 10 років тому, він злякався і не допоміг своїй коханій і люблячій дружині.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
