Поставити хрест на стосунках можна завжди, а от досягнути компромісу, знайти підхід до своєї другої половинки, пробачити все за ради збереження сім’ї – треба постаратися і поступитися. Подруга радила плюнути на все, відсудити хороші аліменти і нехай іде чоловік куди подалі. Але, я вирішила не здаватися. І до цих пір не шкодую про це. Здається, наші відносини потихеньку налагоджуються. І я вірю в наше спільне щасливе майбутнє.
Одружені ми вже давно. І, звичайно, з часом почали замислюватися про поповнення сімейства. Але, все виявилося не так просто. Мати дитину у мене не виходило, ми звернулися до лікаря. Не хотілося б зараз довго розповідати про всі наші спільні проблеми. За матеріалами
Чоловік вибирав їм коляску і одяг. У визначений термін, на світ з’явилися двоє чудових малюків – хлопчик і дівчинка. Радості не було меж. Мені здавалося, що наша сім’я стане нарешті повноцінною. Адже ми так мріяли про діток. Але, коли вони з’явилися, чоловік сказав, що втомився від постійних турбот.
Причин було кілька. По-перше, я не добре почувалася усі дев’ять місяців. Природно, я була виснажена. Моєму чоловікові сорок сім, і він виявився просто фізично не в змозі допомагати з малюками, не спати ночами і при цьому зберігати можливість продуктивно працювати. А робота у нього відповідальна, вона вимагає уважності. Коли не було наших крихіток, він міг спокійно лягти відпочити або заснути, коли йому хотілося. Тепер же він був змушений недосипати, що негативно відбивалося на його роботі.
По-друге, ми, як на зло, постійно хворіли. Мені доводилося дзвонити чоловікові, висмикувати його з важливих нарад. Тому що я просто втрачала можливість розумно мислити.
По-третє, мені довелося відмовитися від помічниць. Справа в тому, що мій чоловік вимогливий до порядку в будинку. Раніше нам допомагала в цьому одна хороша жінка. Але ми витратили дуже багато грошей і нам довелося відмовитися від її послуг. Та й няня, на яку я розраховувала, поки не по кишені. В результаті чоловік почав скаржитися, що будинок виглядає як після урагану. А я не встигаю розгрібати завали.
Якщо сказати коротко, ми звикли до розміреного життя. Могли приділяти багато часу один одному і відпочинку. Могли організувати наш побут. Зараз все перевернулося з ніг на голову. Але, здаватися без бою і мовчки спостерігати як руйнується сім’я, до якої так довго прагнула, я не збиралася!
Для початку я переконала чоловіка сходити до психолога і створила свій список пропозицій щодо виходу з назрілої кризи. Я попросила свого коханого обов’язково дзвонити мені за 40 хвилин до свого приходу. Що б не сталося, чим би я не займалася, після дзвінка я здійснюю експрес-прибирання і збираю все, що валяється в мене по будинку. У шафі для цього була виділена спеціальна полиця, куди складаються всі речі, які ще не встигла попрасувати. Плюс до цього – змушую приводити себе в відносний порядок. Так що, у крайньому разі, зустрічає главу сімейства чистий будинок і доглянута жінка.
Крім того, після вечері, ми вирушаємо з дітками на прогулянку і даємо татові півтори години вільного часу, щоб «перезавантажитися» після напруженого робочого дня.
Ще одну пораду я взяла особисто для себе. Вона звучить так: якщо у малюка температура нижче 39 градусів і він поводить себе природно, не варто висмикувати тата з наради і розводити паніку.
До всього цього – виставила на продаж прикраси, які робила своїми руками. Це було моє хобі. Зараз, таким чином я планую повернути нашу домашню помічницю якомога швидше.
Сказати, що чоловік однозначно зрадів таким моїм старанням я не можу. Думаю, він до кінця не був готовий до батьківства. Або, можливо, просто звик, що діток у нас немає. Але, він став набагато менше робити зауважень мені, та й на роботі все стало на свої місця.
Я намагаюся зрозуміти чоловіка. Якщо у жінок материнство, як ніби, автоматично включає всі резерви організму. Те чоловікам реально важко. Як то кажуть, очі не брешуть. А погляд у чоловіка був дійсно втомлений.
Єдине, що я категорично не хочу робити, так це відпускати його самого у відпустку. Так, зізнаюся, я боюся, що він піде по шляху найменшого опору і зробить необдуманий вчинок. Так що, відпустку ми обов’язково проведемо разом. І виберемо готель, де можна найняти няню. Щоб була можливість знову насолоджуватися тільки один одним. Я впевнена, що варто докласти максимум зусиль, щоб зберегти сім’ю. Головне – приборкати особисті образи, гординю і змусити себе не починати скандали. Так, дуже хочеться, щоб чоловік був кам’яним муром. Але зараз він для мене – кришталева ваза, і я щиро намагаюся її не розбити. Хочу, щоб у моїх дітей була повноцінна сім’я і люблячий тато. Впевнена, що так воно і буде! Я дуже старатимуся зробити для цього все можливе і не можливе!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
