На відміну від мене, моїй сестрі Ользі дуже пощастило з мамою чоловіка. У мене такі відносини з свекрухою, що словами не передати. Ми з чоловіком живемо разом з його батьками, бувають такі дні, що я навіть з своєї кімнати не виходжу – свекруха вдома без настрою.
А от своїй Олі я щиро заздрю. У неї чоловік – Олег. Свекруха Олі, тобто мама Олега, належить до тієї рідкісної категорії свекрух, які просто на вагу золота. Вона ніколи не лізла до них в їхнє життя, ніколи нічого не просила і не вимагала.
Ми обоє з села, поїхати вчитися в місто, там і заміж вийшли. Коли Олег привів Ольгу в будинок, то його мама зраділа. Відразу віддала їм найбільшу кімнату, мовляв, живіть і радійте.
Але поживши з ними якийсь час, вирішила переїхати жити на дачу. Дача у них хороша, з чоловіком будували, повноцінна для життя – з усіма зручностями. Там і світло, і газ, і вода, навіть інтернет є. Чоловіка давно не стало, ще коли Олег в школу ходив, і свекруха не поспішала заводити нового чоловіка. Хоча могла б собі це дозволити, вона ще цілком нічого і син уже виріс.
Ольга теж не нахабніла, вона хоч і живе в квартирі свекрухи, але не вважає себе господинею. Тому, коли вони захотіли робити ремонт, вона насамперед зателефонувала свекрусі, запитати дозволу:
– Мамо, можна нам трохи похазяйнувати?
– Діти, робіть що хочете, вам же жити.
І так було у всьому. Оля питала – свекруха завжди схвалювала. Не було такого, щоб відмовила в чомусь. Не те, що моя – ми зібралися всього-навсього шпалери в своїй кімнаті поміняти і диван новий купити, так мама чоловіка не дозволила, сказала, що ми марнотрати і будем хазяйнувати лише в своїй квартирі.
Кожні свої вихідні Ольга з чоловіком їздила до його мами на дачу і там допомагали. А коли Оля повідомила радісну новину, що чекає дитину, ось вже свекруха танцювала від радості. – Внучку хочу, – сказала вона. – Сина виростила, тепер дівчинку мені народіть.
У Олі з Олегом і справді народилася донька. Бабуся прямо помолодшала. Вона почала часто приїжджати, Олі допомагати. І з коляскою у дворі погуляє, і обід їм приготує.
А Оля і рада була. Ну, де ще таку свекруху знайдеш? Вони багато разів кликали її переїхати до них, але вона завжди відмовлялася. Не хочу, каже з вами жити, мені і тут не погано. А потім вони зрозуміли, в чому причина.
Якось Оля з Олегом приїхали в гості на дачу, а мама там сидить з сусідом. І очі горять, посвіжіла. Оля відразу зрозуміла – наша мама закохана. А що, має право, молода ще зовсім. Так і живуть, свекруха з сусідом на дачі, а Оля з чоловіком і донькою в місті.
Таку свекруху треба заслужити в Бога, для Олі вона наче рідна мама.
Фото ілюстративне – onrealt.
