fbpx

Коли Ніна вирішила розлучитися зі своїм чоловіком, то просто зібрала його речі і сказала їхати до мами. Але свекруха сина назад вже не чекала, бо в неї жила донька з сім’єю і вони усі були проти, щоб з ними жив Руслан. Відтоді і мати і сестра щодня телефонували Ніні, просили забрати чоловіка назад, щоб він жив там де прописаний. Але Ніні вже так добре жилося і без нього: зробила гарну зачіску, накупила нового одягу. А потім стала думати, що, можливо, варто прийняти Руслана назад

– А поки мій син гроші добрі заробляв, то дуже був потрібен усім – і дружині своїй Ніні, і синові своєму! – розпачливо розповідає всім своїм рідним пенсіонерка Ольга Олександрівна. – Квартиру їм купив хорошу, повністю всім забезпечив, вони з ним потреби ні в чому не мали. А тепер, як з нього зараз і зовсім нічого взяти, коли у нього непростий період в житті, Ніна сказала, щоб він залишив свій дім. “Іди, – каже, – до матері. Ну як так можна взагалі?”

Руслан, син Ольги Олександрівни полюбляє сивеньку.

– І став він любити її, між іншим, коли з Ніною жив, – розповідає пенсіонерка. – Заміж вона за нормального чоловіка виходила. Все почалося, коли вони одружилися, коли вона саме стали вже жити однією сім’єю.

Справедливості заради слід зазначити, що “почалося” у Руслана, звичайно, не відразу після весілля, а через кілька років. Ніна просто довго мовчала на такі походеньки чоловіка з друзями щовечора, повертався додому веселий, постійно йому щось не подобалося, а наступного дня знову все спочатку.

І начебто Ніна розумна жінка, все розуміє – а дивися ж, раз по раз сподівалася, що далі буде краще, Руслан візьметься за розум і у них в сім’ї все буде добре. Ні рідним, ні друзям про це не розповідала, не хотіла, щоб люди знали, на багато речей просто закривала очі.

Руслан котився вниз, на прохання щирі своєї дружини Ніни зовсім не зважав.

І кілька місяців тому сама Ніна раптово зважилася – після чергової суперечки зібрала речі чоловіка і поставила їх за двері.

Живе тепер і дивується – а чого вона, власне, раніше-то цього не зробила? Вдома відразу так чисто стало, тиша, спокій, ніяких непорозумінь, вона спокійно собі живе, ні про що не хвилюється. Син-шестикласник розцвів просто на очах, радісний ходить такий, посміхається постійно, в школі підтягнувся якось, оцінки гарні став приносити, у Ніни з’явився час і бажання готувати смачні страви, читати, вишивати, запрошувати гостей до себе додому, не чекаючи, що ввечері прийде чоловік і вона не зможе людям в очі дивитися.

Жінка підстриглася, купила собі обновки, покращала і помолодшала зовні років на десять. Практично інша жінка стала, завжди посміхається, добра до людей.

Ніяких мінусів в новому житті, одні суцільні плюси, про таке життя самотній жінці лише мріяти можна.

А Руслан, тим часом, пішов жити до своєї мами, і там його, звичайно, теж не дуже чекали. Мати живе в двокімнатній квартирі з дочкою, сестрою Руслана, і її сім’єю – чоловіком і маленькою дитиною.

І так-то там місця немає, а тут ще брат такий, у якого на думці лише одне – тільки його тут і не вистачало для повного щастя.

Мама Руслана, сестра з сім’єю категорично проти спільного проживання з ним, і це цілком зрозуміло чому.

Сестра і мати почали щодня телефонувати постійно Ніні. Мовляв, він твій чоловік, ти його і забирай. Гроші приносив, квартиру сім’ї купив – був, значить, хороший, а як зараз у нього непростий період в житті, сивенька лише в нього на думці – то до матері його? А ми тут взагалі при чому, чому повинні жити зараз з ним? Тим більше і прописаний він у тебе, там його дім. Ось і нехай і живе за місцем прописки, в квартирі, яку він сам і придбав.

Русланові дійсно нікуди йти, крім, як повернутися до своєї дружини. Розміняти їх однокімнатну квартиру неможливо. В принципі, Ніна може постаратися і виплатити Русланові його частку за квартиру, тільки купити щось на ці гроші він зможе навряд чи. Швидше за все, підуть ті грошики на сивеньку знову, а що далі робитиме – взагалі незрозуміло.

Чоловік обіцяє, що тепер точно все усвідомив, просить дати останній шанс, заради дитини. Обіцяє влаштуватися на роботу, заробляти, жити нормально. Залишити своє недобре діло.

Але він вже стільки разів обіцяв, що сама Ніна більше не вірить жодному його слову.

Однак виставити просто так людину в нікуди, без житла, без роботи – теж непросто. Все-таки не чужа людина, стільки років разом жили. Повірити в останній раз? Взяти до себе? Як правильно вчинити, щоб потім не пошкодувати про свій вибір?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – dom-x.

You cannot copy content of this page