Моя рідна сестра Наталя оформила спадщину нашої матері лише на себе, а мені обіцяла виплатити половину вартості її квартири.
Але відтоді минув рік, а грошей я, які мені обіцяла сестра, так і не отримала. Наталя постійно все обіцяє і обіцяє, а потім знову переводить все на потім.
В батьківській квартирі сестра живе зі своїм чоловіком, а я залишилася ні з чим.
Близько року тому не стало нашої мами. Від неї мені з сестрою залишилася двокімнатна квартира. У двокімнатній квартирі мама жила одна. Я вчилася на останньому курсі інституту в іншому місті, тому на той час проживала в гуртожитку, мала там тоді маленьку кімнату. А старша сестра орендувала з подругами житло.
Коли матері не стало, Наталя відразу ж повернулася додому і почала по-господарськи вести себе в квартирі. Після прощання з мамою, я вирішила підняти тему спадщини, так як знала, що мені також належить половина маминої двокімнатної квартири. Тим більше, що після отримання диплома я збиралася повернутися в рідне місто.
Сестричка сказала, що почуває себе не дуже добре і попросила відкласти цю розмову на пару днів, одним словом, на потім. Нічого не підозрюючи, я зібрала речі і поїхала на навчання. Минуло трохи більше тижня, а Наталя так і не зателефонувала мені й тоді. Тоді я вирішила не втрачати часу і приїхати до неї самої.
При зустрічі сестра почала виправдовуватися, що була вся в турботах цей час і просто забула мені зателефонувати. Ми з нею розговорилися, і вона запропонувала мені оформити квартиру на неї, щоб було менше мороки і мені, а вже після пообіцяла заплатити гроші за мою законну половину житла.
Мені ця ідея сподобалася, і я погодилася. Я не уявляла, як ми будемо жити з сестричкою разом, тому вважала її пропозицію доречною. «Так я зможу купити собі однокімнатну квартиру і жити окремо» – подумала тоді я.
Минув час, ми з Наталею вступили в спадок, і вона оформити мамину квартиру на себе. Я все чекала своїх грошей, які мені сестричка пообіцяла за житло. Але вона не поспішала їх віддавати і годувала мене сніданками.
Закінчивши навчання, я повернулася в рідне місто і вирішила спочатку пожити у сестри, поки знайду собі житло. Яке було моє здивування, коли рідна людина відмовив мені в цьому проханні. В нашій двокімнатній квартирі сестра вже жила не одна. “Як ти собі це уявляєш? Ти, мій чоловік і я будемо жити втрьох? Це ж смішно», – сказала мені тоді Наталя. Мені довелося попроситися пожити у своєї подруги дитинства.
Було так незручно визнавати той факт, що рідна сестра буквально виставила мене на вулицю. Вона зрадила мене заради чужої людини. Все б нічого, якби сестра виконала свою обіцянку і повернула гроші. Але вона, дивлячись з усього, не збирається цього робити. Якби я раніше могла тільки припустити, що так все буде, то не погоджувалася б на цю домовленість з квартирою. А тепер я залишилася біля порожнього корита. Як бути в моїй ситуації? Чи можна щось змінити?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
