fbpx

Коли не стало мами моєї подруги, то батько аж занедужав. Нічого не хотів робити в хаті, навіть їсти собі не варив. Вірі доводилося часто їздити до нього, допомагати по господарству. А потім до нього стала ходити сусідка. Вона і прибирала, і їсти готувала, і тато наче ожив, став братися до господарства, лад наводити в обійсті. Віра дуже раділа. А потім їй подзвонила рідна сестра, Наталка стала просити, щоб вона батька доглядала, щоб сусідка хату не забрала, бо сестра на тата часу немає

Майже рік тому не стало мами моєї подруги Віри.

Після цього її рідний батько, який всі ці роки був опорою їх сім’ї, дуже змінився, на жаль, не в кращу сторону.

Виявилося, що тато сам без своєї дружини нічого не може зробити толком. Всі ці роки завжди говорив усім, що багато заробляє, на ньому все тримається і вся сім’я його залежить лише від нього, а зараз, як виявилося, навіть комуналку сам оплатити не знає як, і поки діти його від всього опам’яталися, то там у нього вже виявився чималий борг.

Батько вже й не прибирав сам в домі, не міг, та й не хотів, не було якогось бажання, не було для кого старатися він так вважав.

Наче й не старий він ще, тільки 68 років має, але наче й їздити до нього потрібно постійно, доглядати, адже сам, особливо, нічого вдома не робить. На підлозі пил та бруд постійно, нічого на місці не стоїть.

Рідна сестра моєї подруги Віри, Наталка, їздити до свого батька не може, в неї нещодавно з’явилася друга дитина, ще зовсім немовля.

А Віра сама теж їздити не може дуже часто до тата, адже у неї теж своє життя.

Сестри стали вирішувати, як краще вчинити. Можливо, батька до себе забрати, щоб рідше їздити до нього, адже його лише зі стаціонару виписали, йому відновитися потрібно?

Молодша сестра забрати батька до себе не може, адже живе з двома дітьми у свекрів.

Віра теж до себе не може взяти тата, адже живе з чоловіком і сином в однокімнатній квартирі.

Зразу сама Віра думала продати батьківський будинок і свою квартиру і купити квартиру більшу, в одній кімнаті житиме батько.

Але Віра добре знає, що сестра Наталка образиться на неї, скаже, що вона собі забрала батьківську хату, а їй нічого не дісталося, вони живе у батьків чоловіка.

А нещодавно до тата Віри стала ходити його вже немолода теж сусідка, немолода, але працьовита і порядна жіночка, на перший погляд.

То їсти вона йому приготує, то прибере і батько став веселішим, щось сам вдома трохи робить. У нього з’явилося бажання краще жити, наче ожив він. Став зовсім іншою людиною, все цікаво йому, за господарство береться.

Моя подруга Віра дуже радіє, стала рідше до батька навідуватися, а Наталці це дуже не сподобалося.

Сестра рідна щодня телефонує Вірі, щоб та їхала до батька, а то він одружиться з сусідкою і його хата потім дістанеться чужій жінці, а не їм.

Та Віра зовсім не хоче вміщуватися в життя батька, він самостійна і доросла людина, нехай собі одружується, а якщо рідній сестрі щось не подобається, то нехай сама їздить і доглядає батька.

Хіба в хаті щастя. Віра вважає, що ні. Вона радіє за батька, але поки не знає, що сказати Наталі, яка сама за батьком не хоче доглядати, зате хоче його обійстя.

Чи варто перейматися, що сусідка хату собі забере?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page