7 років тому не стало мого чоловіка, на той час мені було 43 роки, доньці 20. Мені якраз підвернулася нагода поїхати в Італію. Подруга давно кликала, от я і наважилася, адже без чоловіка мені було дуже сумно і порожньо в квартирі.
Донька спочатку ніяк не відреагувала на те, що я їду, їй було якось байдуже. Але потім, коли я почала висилати їй гроші, Ірина повеселішала. Я своїй доньці ніколи ні в чому не відмовляла, а зараз – тим більше.
Чоловік завжди говорив, що я занадто догоджаю доньці і пошкодую ще про це. Але вона ж єдина дитина в сім’ї, що ж в цьому поганого? Але з часом, я зрозуміла, як він мав рацію, особливо коли його не стало.
Два роки тому донька зателефонувала мені і повідомила, що вона виходить заміж. На той момент Ірина вже чекала дитину. Дочка привела зятя жити до нас в будинок, так як зять з іншого міста.
Народилася внучка, донька почала просити, щоб я поверталася додому, адже потрібно допомагати ростити дитину. І от тоді я і зробила найбільшу помилку – послухала доньку і повернулася додому, і це при тому, що у мене в Італії була гарна робота.
Але я вирішила, що внучка для мене важливіша і повернулася додому. Я розраховувала, що тепер ми заживемо у великій дружній родині, а натомість мене дочка перетворила в прислугу. Я була зобов’язана все робити по дому, навіть готувати сніданок її чоловікові, тому що у неї маленька дитина. При цьому я ходила на роботу, бо мені лише 50 років і сидіти без діла я не можу.
Годі й казати, скільки у мене додалося турбот. До того ж, у мене ще й мама в передмісті живе, до неї теж потрібно їздити мало не кожні вихідні. Зятя все влаштовує, адже я всі гроші витрачаю на сім’ю, все купую і готую, ще й від мами привожу овочі і фрукти. Коли прошу з’їздити до бабусі, допомогти там мені, дочка каже, що їм потрібна машина, мабуть, натякаючи, що я повинна дати грошей. Вона знає, що у мене є деяка сума в банку, але я боюся її витрачати.
Мама каже, щоб я переїжджала до неї, а дочка нехай вчитися піклуватися про свою сім’ю сама. Доньці такий варіант не подобається. У мене останнім часом склалося таке враження, що їй нічого не подобається – вона хотіла б, щоб я і гроші давала, і з дитиною сиділа, і по дому все робила, і не заважала.
Я так сіла собі і подумала, що життя мені з нею не буде разом. Напевно, я залишу їй свій будинок, нехай живуть тут, а сама ще повернуся на роботу в Італію, дасть Бог за кілька років я зможу заробити собі на квартиру.
Фото ілюстративне – justdatingsite.
