Через 15 років спільного життя мій син нарешті зрозумів, хто його дружина. Моя колишня невістка дуже неприємна і сварлива жінка. Всі роки спільного життя вона бурчала на чоловіка і була всім незадоволена. Мій син повна протилежність – тихий і спокійний. Він ніколи не сказав їй поганого слова і навіть не підвищував голосу. Одним словом, терпів всі її вихватки.
Наші відносини з невісткою не склалися з самого початку. Я не любила її, а вона мене. Але відкрито протистоянь ми не вели, хіба лише тільки тоді, коли я захищала сина. Так ми і жили весь цей час.
Жили ми всі в моїй квартирі, яка залишилася мені у спадок від батьків. Але коли народилася друга внучка, нам стало тісно у двокімнатній квартирі, і ми обміняли її на трикімнатну з доплатою. Тоді, я вирішила скористатися моментом і квартиру оформили на сина. Думала, що все одно вона дістанеться йому, а так, все одним махом і зробимо.
Але життя на новому місці не принесло нам щастя. Через якийсь час, між сином і невісткою почалися непорозуміння. Вона весь час бурчала, що син мало заробляє і не забезпечує сім’ю. Чіплялася до нього з різних дрібниць. Претензії звучали майже кожен день, починалися вони з будь-якого приводу і без нього. Обстановка в будинку була напружена.
В якийсь момент, моя невістка заявила, що більше не витримує такого життя. Вона захотіла розлучитися. Перш за все, мій син хотів спробувати зберегти сім’ю, але нічого не вийшло. У підсумку, вони подали заяву на розлучення. Чесно, я дуже зраділа, коли дізналася про це. Мені було шкода сина всі ці роки, і нарешті-то я могла позбутися від невістки. Я думала, що тепер ми з сином будемо жити спокійно. Ось тільки невістка не хотіла здаватися легко.
В процесі розлучення ця особа заявила, що хоче отримати частину квартири. Адже вона була куплена під час їх шлюбу, належала синові, і вона з дітьми була там прописана. Такого повороту подій я не очікувала. Навіть не думала, що невістці прийде в голову така ідея. Адже, по суті, стара квартира була моєю, гроші на покупку були мої, а значить, і ця квартира моя.
Але невістка не відступала. Вона сказала, що ми можемо знову розміняти квартиру, на дешеві варіанти в передмісті. Тоді їй з дітьми дістанеться двокімнатна квартира, а нам з сином вистачить однокімнатної.
Був ще один варіант, так би мовити «мирний» – вона просто займає дві кімнати цієї квартири і живе, як хоче. Тобто, наша квартира перетвориться в якусь комуналку. Такого нахабства від неї я не чекала! Мій син не хоче ніяких розбирань. Сказав, що нехай робить все що хоче, аби відстала. Але я відступати не має наміру. Я не дам їй і квадратного метра своєї житлоплощі! Вона не заслуговує на нього.
Я не знаю, що робити з жадібною невісткою? Як розійтися з нею, не втративши своє житло? Що можна зробити, що б вона залишила нас у спокої? Чому я маю віддавати свою квартиру їй?
Фото ілюстративне – bsiter.
