fbpx
Життєві історії
Коли на весіллі грали музики, а люди танцювали та веселилися, то свекруха голосно всім розповідала скільки їй коштувало те порося, яке вона нам виростила на весілля. Свекруха моя – жінка багата, має велику хату, город та господарство. Якщо спочатку вона малину, городину та м’ясо могла просто так принести, то зараз носить за гроші, каже, що це дешевше ніж ми на ринку купуємо. Але ж чоловік мій їй у всьому допомагає. А якось я пішла на ринок і побачила ціни. Здивована повернулася додомі і, коли свекруха мені зателефонувала, відразу сказала, що м’ясо купувати в неї я більше не буду

Я познайомилася зі своїм чоловіком ще в дитинстві. Їздила зі свого міста до бабусі в село, а по сусідству жив він, хлопець – трохи старший за мене. Ми разом гуляли з однолітками. Але коли моєї бабусі не стало, батьки будинок в селі продали, і тоді якраз всі зв’язки з тим дитинством загубилися. А потім я цього хлопця, якось випадково, знайшла в соцмережах, стали згадувати дитинство, потім виявилося, що він відучився в коледжі і працює в нашому місті, тому зустрілися. Наші зустрічі були частими і цікавими для нас обох. Ми покохали одне одного і одружилися.

Весілля зіграли ми в тому ж селі, у свекрухи великий та просторий будинок та господарство, син у неї один, батька немає. Батьки наші знайомі давно, тому відносини склалися непогані, хоч і свекруха скаржилася на весіллі, скільки їй коштувало виростити свинку, яку вона пристаралася нам на весілля. Ну а ще вона говорила про силу родинних зв’язків, як це важливо, і що найголовніше в житті – це допомагати один одному безкорисливо, не чекати віддачі боргу, і взагалі такого слова як «борг» серед рідні і бути не може! Загалом, співала свої тости дуже красиво, промови виголошувала голосно і показово.

Мій батько жив окремо, а ми стали жити з чоловіком в місті, в нашій квартирі.

Ні в кого грошей ми не просили – самі заробляли, хоча нам їх і так ніхто не пропонував. Свекруха постійно утримує велике господарство, здає перекупникам овочі та фрукти зі свого саду-городу, курячі яйця, своїх свиней та м’ясо сама продає на ринку. За сільським мірками вона живе заможно, але ось яка у неї манера пішла. Якщо раніше вона пару стаканчиків малинки, десяток яєць, пакет яблук і помідорів могла просто привезти нам, то тепер вона нам їх продає!

Свекруха почала скаржитися, що життя зараз якесь дуже складне стало, і їй важко одній, пенсія маленька, доводиться їй так викручуватися – продаючи продукти нам же, але “за низькою ціною”. Мовляв, чисто символічно!

Якось я пішла на ринок, походила трішки між рядами. Ціни на яйця, овочі і фрукти ті ж, а якщо врахувати що вона перекупникам віддає за низькою вартістю, то мама мого чоловіка на нас просто наживається ще. Все літо і осінь мій чоловік їздив допомагати їй в городі, платив і за бензин і за те, що сам садить і збирає. І це її безкорислива допомога без боргів рідним?

А зараз взагалі свекруха якась незрозуміла стала, нещодавно подзвонила нам:

– У мене свинка знову виросла, дещо на базарі продам, а вам одну четверту частину віддам за чисто символічну суму, дешевше ніж людям чужим.

Але для чого це нам, я, не витрачаючи такі гроші на бензин, можу це все на ринку купити! Я їй сказала по телефону, що грошей у нас на це немає, а вона у відповідь:

– Нічого, ми ж рідні, розрахуємося, потім віддасте, коли з’являться!

Але ж вона у нас на весіллі сказала, що боргів між рідними людьми немає. Я не хочу більше брати у свекрухи продукти, адже вона робить такий вигляд, що робить нам дуже велику послугу, даючи домашні продукти, але вони нам обходяться, як з магазину. Тому навіщо мені все це?

А чоловік не розуміє:

– Давай візьмемо в мами те м’ясо, воно ж домашнє.

А ще моя свекруха збирається зараз купити корову в селі, і, можливо, буде продавати своєму онукові молочні продукти за ціною магазину! Ось і хочу запитати у всіх людей – це дійсно нормально?

Я не хочу таких відносин, краще в чужої людини куплю і винна нікому нічого не буду.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook