fbpx
Життєві історії
Коли Михайло мене залишив я змирилася з тим, що залишуся одна, хоча дуже кохала його, і, як мені не було важко, стала жити своїм життям. А потім він повернувся, говорив, що кохає, просив пробачення, але назад я його не прийняла, адже знала, що в нього народилось дитя. А згодом мене покликав заміж Олег. Я довго думала, а потім погодилася, адже була вже немолода. А коли ми грали весілля, то я й гадки не мала, що за людина мій наречений

Коли я навчалася ще в школі, тоді й покохала Михайла. Він довго не звертав на мене уваги, а лише на випускному вечорі, коли він прийшов до своєї сестри, яка навчалася разом зі мною, ми познайомилися краще.

Відтоді ми стали зустрічатися, я літала немов на крилах від щастя. Михайло був старшим за мене, він вмів гарно доглядати, дарував квіти та цукерки, водив мене у кафе.

Подумки я відчувала себе дружиною Михайла, адже у нас були вже серйозні стосунки і ми часто говорили про своє майбутнє разом.

Але, на жаль, мрії моїй не судилося збутися. Якось у нас мало бути побачення, Михайло обіцяв заїхати за мною, я його чекала до десятої години вечора, але він не прийшов і телефон його не відповідав, а на ранок прийшло повідомлення. Михайло пояснив в одному речені все: “Нам разом бути не судилося, я кохаю іншу і у нас буде весілля”.

Далі описувати не буду багато, бо той період свого життя я пам’ятаю мало, все, як в тумані було. Лише десь через пів року я змирилася з тим, що сталося і стала хоч трішки радіти життю. Мене всі переконували, що я ще молода і у мене все життя ще попереду.

Минув ще рік і михайло знову з’явився в моєму житті, запевняв, що кохає мене досі, що хоче бути поряд, що помилявся і буде мені вірним і добрим чоловіком.

Я хотіла вірити Михайлові, але знала, що в нього нещодавно народився син і я не маю права лізти в їх сім’ю, нехай вони миряться там.

Згодом я познайомилася з Олегом, він виявився доброю та порядною людиною. Він щиро кохав мене, турбувався про мене, як ніхто інший.

Олег зробив мені пропозицію вийти за нього заміж, я сказала, що подумаю, адже я не кохала його, хоча дуже добре ставилася до цієї людини. я стала думати і зрозуміла, що мені вже майже 30 років, час минає і я більше не зможу знайти таку хорошу людину. Я чомусь думала, що краще бути коханою дружиною, ніж кохати свого чоловіка без взаємності і погодилася.

Після весілля з кожним днем мені все більше подобався Олег, він підкорив мене своєю добротою та турботою.

Ми з моїм чоловіком живемо вже 10 років у шлюбі, у нас троє діток і я дуже щиро кохаю його, це неймовірне сильне і добре почуття, його не можна зрівняти з почуттям до Михайла в мої молоді роки. Це щось більше і вагоміше для мене.

Я щаслива, що поруч зі мною така добра людина, найкращий батько та чоловік. Ось так я покохала свого чоловіка вже будучи в щасливому шлюбі.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page