fbpx
Життєві історії
Коли ми жили у свекрухи, купили меблі. Потім переїхали, а свою кімнату закрили – у чоловіка є частка в тій квартирі. На минулих вихідних свекруха з зовицею вирішили зайти до нас в гості. Судячи з усього вони вирішили мого чоловіка остаточно вижити з квартири

Після весілля ми жили у свекрухи, але недовго. У неї велика трикімнатна квартира. В одній кімнаті жила свекруха, в іншій – сестра чоловіка, яка на той час ще була незаміжня, а третю, найменшу кімнату, виділили нам. У батька чоловіка є своя окрема двокімнатна квартира, вони з свекрухою розлучені.

Коли зовиця вийшла заміж, ми з чоловіком відразу переїхали – зняли собі квартиру, і паралельно почали збирати гроші на власне житло. Свою кімнату ми закрили, залишивши там багато своїх речей.

На минулих вихідних свекруха з зовицею вирішили зайти до нас в гості. Ми з чоловіком ще здивувалися, то перерва в три місяці, а то кожні два тижні. Загалом прийшли вони, все начебто нормально, спілкуємося про те про се, я збираю дітину на вулицю. І тут зовиця каже: «Ми в березні збираємося ремонт в маленькій кімнаті робити, гардеробну там хочемо організувати, ви меблі свої продайте чи що, вони нам не потрібні, або заберіть собі».

Ми коли у свекрухи жили, купили меблі. Шафа, пенал, куточок, комод. Диван я свій привезла, і стіл комп’ютерний у чоловіка був. До цього там меблі були ще з радянських часів, тому було прийнято рішення їх поміняти. Коли ми виїхали, чоловік домовлявся, що меблі будуть стояти в цій кімнаті, все одно кімната пустує.

Самі ми живемо на знімній квартирі, повністю укомплектованій, тому меблі забрати не можемо, просто нікуди. Ми шукаємо зараз квартиру для покупки, але поки не знайдемо те, що хочемо.

Продавати ми меблі теж не хочемо. Аргумент такий, що продамо за копійки, а потім купувати доведеться, але вже дорожче. Зовиця хотіла у батька ремонт робити і меблі нові купувати. Чоловік каже їй: «Зроби батькові ремонт, і наші меблі до нього перевези». А вона каже, що їй зараз у батька не потрібен ремонт, їй потрібна гардеробна. Запропонувала чоловікові за свій рахунок перевезти меблі до батька. Чоловік відмовився.

Свекруха пропонує розібрати меблі і перенести в зал, але навіть якщо вона і перенесе в зал, то тимчасово. А скільки ми будемо квартиру купувати невідомо. Справа навіть не стільки в меблів, скільки в речах. У нас там деякі речі лежать. Особливо у чоловіка. На питання куди речі дівати, відповідь – викинути. А вони йому потрібні. Він їх там залишив, тому що вважає, що це і його дім теж, але мабуть це не так.

Судячи з усього свекруха з зовицею вирішили чоловіка остаточно вижити з квартири, щоб і духу не було. Хоча чоловік має там частку, і на всіх законних підставах може займати кімнату. Загалом часу у нас місяць. І що робити в даній ситуації ми з чоловіком не знаємо.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook