Рішення віддати синові будинок, який ми будували для себе, далося нам дуже важко. Але що не зробиш заради щастя єдиного сина!
Ми з чоловіком цей будинок 20 років для себе будували, у всьому собі відмовляли. Чоловік навіть лишив перспективну роботу, і почав на заробітки їздити, щоб більше заробити.
Отак, по легенько, ми собі будували, і коли вже все майже було готове, наш син надумав одружуватися.
Ми неабияк зраділи, почали пришвидшуватися, щоб завершити всі роботи. Хотіли сину нашу квартиру залишити, а самим до його весілля переїхати в нашу новобудову.
Але сталося трохи не так, як ми собі думали.
Коли до нас в гості прийшли майбутні свати, ми стали говорити про майбутнє наших дітей.
І сват мене запитав, коли молодята зможуть в наш будинок переїхати?
Я відразу уточнила, що будинок ми збудували для себе, і що молодим ми лишаємо свою квартиру.
– Е ні, свахо, так не буде!, – заявив мені сват. – Ми своїй доньці машину з салону даруємо, то ж ви теж розщедріться, будьте ласкаві.
Ми з чоловіком відповіли, що подумаємо. Але були дуже засмучені таким поворотом подій.
Потім ми добре подумали, і все ж, погодилися віддати синові будинок, бо бачили, як йому сподобалася машина, яку купив тесть.
Після одруження молоді стали жити в будинку, а ми з чоловіком час від часу до них приїжджали в гості.
Чесно кажучи, десь в глибині душі я сподівалася, що син нас до себе запросить, скаже, щоб ми всі жили разом, адже там місця всім вистачить.
Думала собі, от внуки підуть, і вони нас точно до себе покличуть.
Нещодавно ми з чоловіком приїхали до сина, і спочатку дуже зраділи, що у них з невісткою все так гарно. Навколо все красиво, трояндові кущі всюди цвітуть, я аж замилувалася.
Поки я не побачила свою сваху, яка поралася на грядках. Я ще сподівалася, що вона, як і ми, в гості до дітей приїхала, але все було значно складніше.
Виявилося, що сваха з сватом до дітей на все літо приїхали. Вирішили у них погостювати, бо їм гаряче в квартирі, а тут місця багато, свіже повітря.
Я коли це побачила, мені аж мову відняло, не знала, що й сказати! Виходить, що ми все життя будинок будували, щоб тепер свати мали де відпочивати?
Я ледве стрималася, щоб їх не вигнати з нашого будинку, але чоловік мене стримав. Каже, що таким чином я синові життя зіпсую, адже невістка піде слідом за батьками.
Може, він і правий, але що робити? Не можу ж я все так залишити, як є, бо це дуже несправедливо по відношенню до нас.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
