Майже 8 років тому я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Степаном.
Він уже три роки, як був розлучений зі своєю першою дружиною, до того, як зустрів мене, але ніяк не міг розірвати стосунки зі своєю колишньою дружиною.
Вона була молодою дівчиною, не змогла пройти випробування шлюбом, але і чоловіка свого залишати не дуже хотіла.
Тому розлучилися вони з претензіями одне до одного і непорозуміннями!
Мені довелося дуже багато всього вислухати і надивитися, адже ситуація була зовсім непроста.
Щовечора Степан зі своєю колишньою дружиною могли подовгу з’ясовували стосунки по телефону, сперечалися, щось одне одному доводили.
Мій Степан постійно хвилювався з цього приводу, після цих розмов довго був без настрою, навіть зі мною не хотів розмовляти, хоча я тут ні до чого зовсім була.
Я його заспокоювала, просила все це закінчити, але вони продовжували.
Наче й розійшлися вони, але постійно сперечалися про щось. Степан у мене чоловік добрий, я його щиро кохала, тому думала, що їм потрібно розібратися в усьому і змиритися з розлученням, я знала, що так буде краще для мого чоловіка, дбала дуже про нього.
У мого чоловіка у першому шлюбі був чотирирічний син, тому вони з дружиною часто саме про нього говорили. Він іноді гостював у нас.
Мій чоловік часто розповідав, що його колишня дружина прекрасна домогосподарка, займається спортом і має відмінний смак.
Від цих щоденних суперечок ходила сумною не лише я, свекруха теж дуже хвилювалася.
Мати мого чоловіка навіть розміняла свою квартиру, щоб не було розлучення, і частенько називала мене ім’ям колишньої своєї невістки. Але я намагалася не ображатися, сама розуміла, що в її віці це великий стрес.
А через деякий час я дізналася сама, що вже чекаю дитину.
Степан з розгубленим виглядом зробив мені пропозицію.
Ми просто розписалися, весілля, як такого, зовсім не було, вирішили, що так буде краще.
Я, звичайно, сама то хотіла відсвяткувати, як годиться, але Степан жодного разу навіть не заговорив про це.
Найбільшим прикрістю для мене було побачити фотографії з весілля Степана з його колишньою.
На цих фото його очі світилися щастям, а на наших була лише іронічна посмішка і згаслий погляд.
Я тоді розплакалася, вперше остаточно зрозуміла, що у нас з ним далеко немає кохання, він мене не кохає, але постійно про це говорив і я повірила йому.
Ми з чоловіком жили як добрі друзі, але його колишня дружина нам заважала і я розуміла, що щастя нам не бачити вже.
З її боку були постійні претензії. Все припинилося тоді, тільки коли вона знайшла собі нового чоловіка.
Але в нашому шлюбі все стало тільки гірше.
Чоловік мій почав проводити багато часу поза домом, відсторонився якось від мене. Але ми продовжували тягнути цю лямку під назвою шлюб.
Через 8 років такого життя в рутині з’явилася його колишня дружина, зовсім несподівано для нас усіх.
На мій подив, вона стала ще більшою красунею, ніж була колись.
Вона щось там про сина їх розповідала, а потім запросила чоловіка на зустріч, сказала, що треба терміново побачитися.
Збирався Степан на це побачення краще ніж на наше весілля.
Приїхав схвильований, почав говорити про розлучення.
Я тепер не знаю, що робити в цій ситуації.
З одного боку, у нас досить типове спокійне сімейне життя у шлюбі, яке не хотілося б закінчувати.
З іншого боку, я розумію, що чоловік не любить ні мене, ні наших дітей, хочеться більше уваги, турботи і поваги.
Він став якийсь байдужий до нас, всі ці роки думав лише про колишню дружину, а я продовжую його щиро кохати, мені важко його відпустити.
Він наче й добра людина. Але чи варто й далі жити в такому шлюбі, коли чоловік постійно думає лише про колишню дружину і вона постійно в нашому житті?
Фото ілюстративне.
