Мені 44 роки, я давно живу самостійним життям. Мої батьки розлучилися, коли мені було 20 років, я якраз поїхала в столицю вчитися. Мама з татом залишилися жити в нашій трикімнатній квартирі. Але прожили вони після того разом недовго, бо якось батько прийшов і зізнався, що в нього є інша жінка.
Тітка виявилася настільки нахабною, що наважилася прийти до нас додому і керувати розподілом майна. У спільній власності батьків була трикімнатна квартира, в якій ми всі жили, а у батька була ще двокімнатна квартира, яка дісталася йому від його бабусі. Ми були ошелешені тим, що батько кидає маму, адже ми з братом поїхали з дому і думали, що батьки на старість стануть підтримкою один для одного.
А тут батько таке учудив. Ми сподівалися, що він хоч квартиру мамі залишить, так як житлом він був забезпечений, адже з новою дружиною він збирався жити в квартирі, яка залишилася йому від бабусі. Але батько і тут нас здивував – він вирішив зберегти свою частку в нашій квартирі також. Впевнена, так порадила йому його дружина.
Зараз нашій мамі 65 років. Квартира, в якій вона живе, приватизована і розділена на 4 рівні частки: я, брат і батьки. Батько і зараз живе з своєю другою дружиною в двокімнатній квартирі, яка належить тільки йому.
З батьком у нас стосунки не складаються і в майбутньому я не хочу мати з ним будь-які стосунки, крім хіба що фінансових. Він давав грошей на наше утримання, ми з братом будемо давати грошей на його утримання, якщо йому не буде вистачати.
А ось про долю мами ми турбуємося вже зараз. Брат живе за кордоном, я в столиці, мама в обласному центрі за 600 км від нас. Ми з братом вирішили, що маму потрібно забрати ближче, до Києва, і купити їй студію. З цією метою ми запропонували відписати батькові всі три частки в нашій трикімнатній квартирі, але щоб продати батьківську двокімнатну, купити мамі квартиру в новобудові і потім скинутися на ремонт.
Батькова двокімнатна квартира знаходиться в панельному будинку, а трійка батьків – велика квартира у відносно новому будинку з гарною інфраструктурою.
Проте, батькові наша ідея не сподобалася, він каже, що ми його по світу пускаємо, що ми – невдячні діти. Ми пояснювали йому, що в майбутньому ми готові не претендувати на цю трикімнатну квартиру, вона повністю відходить у володіння батька. Але він категорично проти, навіть не знаю, як це назвати.
Я ж вважаю, що наші дії логічні. Як думаєте? Варто йти в суд і відсудити 75% вартості квартири? Чи можна знайти інше мирне вирішення?
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
