Я заміжня вже 30 років, ми з чоловіком живемо добре.
Нещодавно одружився наш єдиний син Олексій. Живемо ми в приватному двоповерховому будинку, то ж сподівалися, що син приведе невістку додому.
Але так не сталося, ще до весілля Тетяна нам сказала, що жити разом з нами не буде, а син підтримав свою майбутню дружину.
Нам нічого не залишалося як купити молодим квартиру.
Гроші у нас були, бо в свій час мій чоловік їздив на заробітки, і я трохи відклала.
Ми придбали їм квартиру, то ж відразу після одруження молоді переїхали у власне житло.
Невістка відразу почала встановлювати свої порядки, наприклад, ми не мали приходити до них без запрошення, а запрошували нас не часто.
Я намагалася поговорити з сином, пояснити йому, що це не зовсім правильно, адже ми його сім’я.
Але син пояснив нам, що тепер його сім’я – це його дружина, і ми маємо з цим рахуватися.
Мені було подвійно прикро, бо по-перше, пустував наш великий будинок, який ми будували на дві родини, а по-друге, наш син закрив перед нами двері своєї квартири, яку ми ж йому і подарували.
Але основний сюрприз нас чекав попереду.
Цей новий рік син з невісткою вирішили святкувати у свахи. Тетяна сказала, що в таке свято вона маму свою одну не залишить.
І попередила, що всі свята вони будуть святкувати у її мами.
Я як собі це уявила, самотній будинок, в якому лише ми з чоловіком, так проплакала всю ніч.
Особливо було прикро на Святвечір, коли я зготувала великий стіл, всі 12 страв, а їсти їх було нікому.
А чоловік мені не те щоб докорив, але нагадав, що всі 30 років нашого шлюбу я їздила на свята до своєї мами навіть не згадуючи, що у нього мама є також.
Справді, саме так і було! Ми спочатку їхали в село до моїх батьків, а потім чоловік сам їхав до своєї мами.
Це була чиста правда, я не любила їздити до свекрухи, але і чоловікові не забороняла відвідувати свою маму.
Подарунки все життя я купувала лише своїй мамі, забуваючи про свекруху.
Може чоловік їй щось там від себе дарував незначне, але я цим ніколи не цікавилася.
Зранку, на Різдво, я сказала чоловікові, що ми спочатку їдемо до його мами, а потім до моєї. По дорозі ми заїхали в магазин, і я купила два однакових подарунки, один для своєї мами, інший для свекрухи.
Не знаю, скільки Господь ще нам всім відміряв років, але я твердо вирішила, що тепер так буде завжди.
Коли ми приїхали на Різдво до свекрухи, вона настільки здивувалася, що аж розплакалася.
А я дивилася на цю жінку, яка до мене посміхалася, і не розуміла, чому я всі ці роки так недобре до неї ставилася, вона ж нічого поганого мені не зробила, навпаки, подарувала мені чудового чоловіка, з яким я прожила гарне життя.
Моя невістка хоч і молода, але за короткий термін вже багато чого мене навчила.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
