Коли я виходила заміж, то знала, що в Олександра є дитина, він вже 2 роки, як був розлучений. Та це не могло стати на заваді нашому сімейному щастю.
Олександр платив аліменти і часто навідувався до своєї доньки, на той час вона вже була немаленькою, ходила в випускний клас. І чоловік став натякати мені, що має відкладати гроші на освіту для своєї доньки, адже його колишня дружина так і не вийшла заміж і дбати про його доньку нікому крім нього.
Я розуміла, що дитина має отримати хорошу освіту, тому, хоча мені не подобалося, що на це мала йти велика частина зарплати чоловіка, але я мовчала.
Згодом я народила синочка. Чоловік дуже добрий батько для Михайлика, але він відчуває свою вину перед донькою за те, що вона росте, а його немає поряд з нею, тому намагається компенсувати це для неї своєю допомогою і грошима.
Нам навіть доводиться економити на синові іноді, я мало купую йому іграшок, шукаю дешевші речі, хоча щиро не розумію, чому я це маю робити.
Доньці чоловіка вже давно за 18, але він й далі продовжує їй дуже допомагати. Нещодавно вона сказала, що хоче купити квартиру, трохи грошей їй дає мама, але вона дуже сподівається на тата. І чоловік мій став відкладати доньці гроші.
Я не можу зрозуміти, чому він економить на своїй сім’ї, щоб купити квартиру вже цілком дорослій людині. Коли в нього день народження, його донька ніколи не привітає його, але він вважає, що сам винен у цьому, адже жив завжди далеко від неї.
Я не знаю, як правильно вчинити, адже не хочу розлучатися з Олександром, але якщо скажу, щоб не збирав доньці грошей, йому не сподобається це, він шукатиме підробітки, хоча й так весь час на роботі, мало буває вдома, зовсім немає часу для маленького сина.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
