Я давно вдівець, моєї дружини не стало, коли ще наш син навіть в школу не ходив, так що практично я його сам виростив.
А 14 років тому я знову одружився. Зустрів хорошу жінку, вона була на кілька років молодшою за мене, теж вдова.
У Ніни була одна дочка, але та вже була заміжня, і жила окремо від мами.
Мій син не зовсім схвалював моє рішення одружитися в 56 років, але з розумінням поставився до мого вчинку, сказав, що це моє життя, і мені вирішувати.
Справа в тому, що син трохи хвилювався за мене, адже Ніна жила в іншій області, і мені потрібно було залишати роботу, друзів, своє звичне життя, і переїжджати.
Та я наважився на такі кардинальні зміни, бо дуже втомився від самотності, мені теж хотілося відчути трохи сімейного тепла і затишку.
Ніна була чудовою господинею і прекрасною людиною, з нею я провів 14 найкращих років свого життя.
Та, на жаль, нещодавно її не стало. Я настільки розгубився, що не розумів, що маю робити далі.
Повертатися додому був не варіант, бо за той час, поки мене не було, в моїй двокімнатній квартирі хазяйнував син, у них троє діточок.
Я розумів, що коли повернуся, то нам усім там буде дуже мало місця.
Після того, як ми провели Ніну в останню путь, мене покликала до себе на розмову її дочка.
Я наперед здогадувався, про що йтиме мова, адже Ніна не встигла залишити заповіту, а офіційно ми з нею не розписувалися, лише взяли шлюб в церкві, то вона так захотіла.
Дочка у Ніни така ж хороша, як вона сама була.
Наталя сказала мені, що офіційно, лише вона одна є спадкоємицею маминої квартири і маминої дачі.
Я зрозумів натяк – мені потрібно з’їжджати, але Наталя відразу мене заспокоїла, сказала, що я можу жити у них стільки, скільки вважатиму за потрібне, адже я для неї став за цей час батьком, а для її дітей – дідусем.
Донька Ніни сказала, що я можу залишатися жити в квартирі, або ж за бажанням переїжджати на дачу, де є всі зручності.
Сказати, що вона мене здивувала – це нічого не сказати, адже я вже збирався пакувати валізи, а тут справа повернулася зовсім по-іншому.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна